Авторський сайт Олександра Коротка

* * *  

Туманів тривoжна

печаль                                         

ховає від злих

сторонніх очей

наших облич                          

воскових

музей.                                                

Шкода,                

що у час цей

нам бракує і слів,

і фраз,

Кожен народ має свій

Колізей.

Не осуди.

Разом рушаймо

в путь!

Все поряд,

все починається

за садом                                  

зірок:

міста, мов привиди,

тендітні статуетки

днів ( все  вдрУзки).

І жодних віз

не треба.

Чом забарився ти?

Кидай монетки,

я бачу – ти не хочеш

вертатися

сюди.

Так це дарма.

Ми залишаємося 

тут.

І з нами зостаються

не памʼятники мрій,

а Сльози-айсберги,

які не тануть з болю.

Переклад – Ольга Ільчук