* * *  

Туманів тривoжна

печаль                                         

ховає від злих

сторонніх очей

наших облич                          

воскових

музей.                                                

Шкода,                

що у час цей

нам бракує і слів,

і фраз,

Кожен народ має свій

Колізей.

Не осуди.

Разом рушаймо

в путь!

Все поряд,

все починається

за садом                                  

зірок:

міста, мов привиди,

тендітні статуетки

днів ( все  вдрУзки).

І жодних віз

не треба.

Чом забарився ти?

Кидай монетки,

я бачу – ти не хочеш

вертатися

сюди.

Так це дарма.

Ми залишаємося 

тут.

І з нами зостаються

не памʼятники мрій,

а Сльози-айсберги,

які не тануть з болю.

Переклад – Ольга Ільчук

admin

Recent Posts

“Смертельно-блідий місяць…”

* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…

4 дні ago

“Небо життя…”

* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і…

4 дні ago

“В житті є такі ночі…”

*** В житті є такі ночі з довгими  безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш  протяжними…

2 тижні ago

“Зніміть з неба декорацію сонця…”

*** Зніміть з неба декорацію  сонця над нашою  війною. Розкрийте  вени нічних сирен, тривогою виснажених.…

2 тижні ago

“Непогода життя…”

* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу.   А…

2 місяці ago

“Відроджуйтесь, люди…”

* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної  і країни моєї.   Повертайтесь люди.  …

2 місяці ago