* * *
Туманів тривoжна
печаль
ховає від злих
сторонніх очей
наших облич
воскових
музей.
Шкода,
що у час цей
нам бракує і слів,
і фраз,
Кожен народ має свій
Колізей.
Не осуди.
Разом рушаймо
в путь!
Все поряд,
все починається
за садом
зірок:
міста, мов привиди,
тендітні статуетки
днів ( все вдрУзки).
І жодних віз
не треба.
Чом забарився ти?
Кидай монетки,
я бачу – ти не хочеш
вертатися
сюди.
Так це дарма.
Ми залишаємося
тут.
І з нами зостаються
не памʼятники мрій,
а Сльози-айсберги,
які не тануть з болю.
Переклад – Ольга Ільчук
* * * Так і хочеться сказати пам’яті: не так усе це було в дитинстві,…
* * * У кожної країни є свій час і своя місія, і в кожного…
Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…
* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…
* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…