Початок
Вимолив у неба царство тиші.
У Замку ночі пройшла коронація
безмовності.
Вимовив слова – і вони, немов
арештанти,
вийшли на прогулянку в тюремному
дворику чистих аркушів,
і пролилося світло натхнення
на білосніжні поля,
і чорнозем поетичної
уяви
прикрасив землю новими
творами.
Вчителі
Кафка відчинив двері.
На порозі стояв Гоголь, у руках він тримав продірявлену шинель.
Кафка шанобливо розкланявся,
впустив гостя в будинок і запропонував
йому присісти, але всі стільці
були зайняті незнайомими людьми,
схожими як дві краплі води
на К’єркегора.
Буття
Кафка у своїх творах
з пророчою достовірністю
за довго до приходу фашизму,
показав усьому людству
всі грані цього жахливого
явища.
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними…
*** Зніміть з неба декорацію сонця над нашою війною. Розкрийте вени нічних сирен, тривогою виснажених.…
* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу. А…
* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної і країни моєї. Повертайтесь люди. …