Початок
Вимолив у неба царство тиші.
У Замку ночі пройшла коронація
безмовності.
Вимовив слова – і вони, немов
арештанти,
вийшли на прогулянку в тюремному
дворику чистих аркушів,
і пролилося світло натхнення
на білосніжні поля,
і чорнозем поетичної
уяви
прикрасив землю новими
творами.
Вчителі
Кафка відчинив двері.
На порозі стояв Гоголь, у руках він тримав продірявлену шинель.
Кафка шанобливо розкланявся,
впустив гостя в будинок і запропонував
йому присісти, але всі стільці
були зайняті незнайомими людьми,
схожими як дві краплі води
на К’єркегора.
Буття
Кафка у своїх творах
з пророчою достовірністю
за довго до приходу фашизму,
показав усьому людству
всі грані цього жахливого
явища.
* * * Проповіді осінніх дощів- нервові, немов спалахи гніву - блискавки на обличчі неба.…
Надія обирає тих, хто вже перестав її чекати. Бо саме вони здатні подарувати її іншим.…
Пісня на вірш Олександра Коротко. Матеріали використані у відео із відкритого ресурсу www.war.ukraine.ua
* * * Колісниці ангельських сліз вже четвертий рік котяться з вершини наших сердец на…
Слова бузкові –що райські ку́щі,і трунки терпіння –гіркі з садів,квітучішв помині,й долоні чужівже гартують ножі,й…