Початок
Вимолив у неба царство тиші.
У Замку ночі пройшла коронація
безмовності.
Вимовив слова – і вони, немов
арештанти,
вийшли на прогулянку в тюремному
дворику чистих аркушів,
і пролилося світло натхнення
на білосніжні поля,
і чорнозем поетичної
уяви
прикрасив землю новими
творами.
Вчителі
Кафка відчинив двері.
На порозі стояв Гоголь, у руках він тримав продірявлену шинель.
Кафка шанобливо розкланявся,
впустив гостя в будинок і запропонував
йому присісти, але всі стільці
були зайняті незнайомими людьми,
схожими як дві краплі води
на К’єркегора.
Буття
Кафка у своїх творах
з пророчою достовірністю
за довго до приходу фашизму,
показав усьому людству
всі грані цього жахливого
явища.
* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу. А…
* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної і країни моєї. Повертайтесь люди. …
Сонце зими - ніжне й безпристрасне, відчужене від наших болів і страждань. Що з…
*** Казино війни. З-за спини, вдалині маячить горизонт, схожий на картини шаленого Далі. Дивись -…
* * * Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…