Початок
Вимолив у неба царство тиші.
У Замку ночі пройшла коронація
безмовності.
Вимовив слова – і вони, немов
арештанти,
вийшли на прогулянку в тюремному
дворику чистих аркушів,
і пролилося світло натхнення
на білосніжні поля,
і чорнозем поетичної
уяви
прикрасив землю новими
творами.
Вчителі
Кафка відчинив двері.
На порозі стояв Гоголь, у руках він тримав продірявлену шинель.
Кафка шанобливо розкланявся,
впустив гостя в будинок і запропонував
йому присісти, але всі стільці
були зайняті незнайомими людьми,
схожими як дві краплі води
на К’єркегора.
Буття
Кафка у своїх творах
з пророчою достовірністю
за довго до приходу фашизму,
показав усьому людству
всі грані цього жахливого
явища.
*** Мені снилися твої очі - острови самотності в океані людських страждань і розстріляних впритул …
Дмитро Дроздовський, редактор всеукраїнського літературного журнала “Всесвіт” поділився записом круглого столу, де зокрема йшлося про…
Допокипишномовитьніч,сутніснемирнотане,розчиняється, зникаєу безхмарномуповітріжиттєдайногонебуття.На вершиніповні горить,не згасає зіркатвоїх мерехтливихвід щастясліз. Переклад Інни Дукерт.
*** Дитинство - квітковий пил, часу сад в'яне, степ очікувань, полин, вітер на скрипці грає.…
*** Місто останнє, останньої зорі. Канікули радості. Роки сумнівів, роки мовчання. Ти ніччю прочитаною жебрачиш…