Як зробити так, щоб душа, не впоравшись із сьогоденням, не покинула нас передчасно і повернулася додому з тривалого відрядження, в яке вона так не хотіла їхати, і в яке її силою відправив Г – сподь.
Важко давати поради в наш трагічний час, особливо коли ти сам не дуже.
І все ж таки, важливо уникати монотонності, це дасть можливість не звикати до повсякденного життя, яке не дає нам побачити чудеса.
А вони є.
Ще важливіше за все робити добро людям. Цим ми не тільки допомагаємо іншим, але й лікуємо свою душу.
А це саме те, що нам найбільше потрібно, коли навколо стільки горя.
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…