***
Бачу часом, як очі заходу
наливаються кров’ю, чую
часом, як дятел робить зарубки
на товстошкірій пам’яті дерев,
вчуваю часом, як завмирає життя.
Серце часу, я не питаю в тебе, де ти.
Я тебе бачу, я тебе чую, я тебе відчуваю.
* * * Час, яким він є. Слова-мурашки, наче брижі на воді, стовбурчаться, копошаться в…
Літературно-мистецький вечір з нагоди виходу поеми Олександра Коротка «СТУС» у видавництві Glagoslav Publications. Поема присвячена…
Поема Олександра Коротка «Стус» продовжує свій шлях до міжнародного читача — тепер у звучанні. Англомовна…
Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…