Острівних днів
загублені
адреси
і океани снів
глибокі,
як непритомність
розіп’ятого
похапцем бузку.
Йде Війна
не тільки в цьому,
але і в духовному,
вічному світі.
І ось мій сон
останній,
чудовий:
ніч
натхненна
і на екрані
повні місяця
один проти одного
стоять небесні
полки.
Але хто ж, хто вони?
І бачу
з нашого боку
воюють ангели добра
з їхніми ангелами зла.
І наші ангели
тіснять ворога
і шлють нам вісточку
переможного нічного
бою.
І чую я, і бачу я
уже в світанковій
тиші
Творця
безсмертний голос:
“Тримайтеся,
відплата невідворотна.”
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…