Острівних днів

загублені

адреси

і океани снів

глибокі,

як непритомність

розіп’ятого

похапцем бузку.

Йде Війна

не тільки в цьому,

але і в духовному,

вічному світі.

І ось мій сон

останній,

чудовий:

ніч 

натхненна

і на екрані

повні місяця

один проти одного

стоять небесні 

полки.

Але хто ж, хто вони?

І бачу

з нашого боку 

воюють ангели добра

з їхніми ангелами зла.

І наші ангели

тіснять ворога

і шлють нам вісточку

переможного нічного

бою.

І чую я, і бачу я

уже в світанковій

тиші

Творця 

безсмертний голос:

“Тримайтеся, 

відплата невідворотна.”

admin

Recent Posts

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

2 дні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

2 тижні ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

3 тижні ago

Дмитро Дроздовський про поему Олександра Коротка «СТУС» і відгук Давида Коротка

Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…

3 тижні ago

Давид Коротко про поему «СТУС»

Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…

3 тижні ago

“Гості з моїх снів…”

* * * Гості з моїх снів за моїм столом сидять і ведуть зі мною…

3 тижні ago