Острівних днів
загублені
адреси
і океани снів
глибокі,
як непритомність
розіп’ятого
похапцем бузку.
Йде Війна
не тільки в цьому,
але і в духовному,
вічному світі.
І ось мій сон
останній,
чудовий:
ніч
натхненна
і на екрані
повні місяця
один проти одного
стоять небесні
полки.
Але хто ж, хто вони?
І бачу
з нашого боку
воюють ангели добра
з їхніми ангелами зла.
І наші ангели
тіснять ворога
і шлють нам вісточку
переможного нічного
бою.
І чую я, і бачу я
уже в світанковій
тиші
Творця
безсмертний голос:
“Тримайтеся,
відплата невідворотна.”
* * * Так і хочеться сказати пам’яті: не так усе це було в дитинстві,…
* * * У кожної країни є свій час і своя місія, і в кожного…
Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…
* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…
* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…