“Із вчорашнього дня…”

Із вчорашнього дня

тло незламного ранку —

на мольберті стоїть 

у мовчанні світанку.

Не вважайте, що світ —

лише вигадка снів,

де в безодні любов 

загубилась без слів.

Це — живопис,

це — спалах буття,

це — надія, 

що знову веде

крізь тривожні літа.

admin

Recent Posts

Доктор Гільсдорф про поему Олександра Коротка «СТУС»

Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…

1 тиждень ago

“СТУС”

[/audio]

2 тижні ago

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

3 тижні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

1 місяць ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

1 місяць ago