Із вчорашнього дня
тло незламного ранку —
на мольберті стоїть
у мовчанні світанку.
Не вважайте, що світ —
лише вигадка снів,
де в безодні любов
загубилась без слів.
Це — живопис,
це — спалах буття,
це — надія,
що знову веде
крізь тривожні літа.
«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications У видавництві Glagoslav Publications представлено п’ятимовне…
В одній із моїх книг, присвячених поезії в один рядок, а саме «ТРАНСКРИПЦІЯ ДУМКИ», що…
* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…