“Непізнаним будь,   дорога — батіг…”

Непізнаним будь,  

дорога — батіг,  

кого не вернути —  

того не відспівати.

Життя — зал

очікувань,

зібрався народ.  

Весна впала  

зоряним пилом —  

ти ждеш відбуття  

в невідомий край.

Терпінням,

терпінням 

випробуй себе.

По зошитам нотним

проноситься вітер,  

а птахи щебечуть  

немов малі діти.

Зупинки прощальні,  

погляди близьких,  

ми — сонечко Боже,

що прагне летіти.

admin

Recent Posts

“Смертельно-блідий місяць…”

* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…

4 дні ago

“Небо життя…”

* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і…

4 дні ago

“В житті є такі ночі…”

*** В житті є такі ночі з довгими  безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш  протяжними…

2 тижні ago

“Зніміть з неба декорацію сонця…”

*** Зніміть з неба декорацію  сонця над нашою  війною. Розкрийте  вени нічних сирен, тривогою виснажених.…

2 тижні ago

“Непогода життя…”

* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу.   А…

2 місяці ago

“Відроджуйтесь, люди…”

* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної  і країни моєї.   Повертайтесь люди.  …

2 місяці ago