“Непізнаним будь,   дорога — батіг…”

Непізнаним будь,  

дорога — батіг,  

кого не вернути —  

того не відспівати.

Життя — зал

очікувань,

зібрався народ.  

Весна впала  

зоряним пилом —  

ти ждеш відбуття  

в невідомий край.

Терпінням,

терпінням 

випробуй себе.

По зошитам нотним

проноситься вітер,  

а птахи щебечуть  

немов малі діти.

Зупинки прощальні,  

погляди близьких,  

ми — сонечко Боже,

що прагне летіти.

admin

Recent Posts

“Одноразовий біль — це не про нас…”

* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…

16 години ago

“Чорнозем ночей…”

* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…

1 тиждень ago

«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications

«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications У видавництві Glagoslav Publications представлено п’ятимовне…

2 тижні ago

Думи мої Думи

В одній із моїх книг, присвячених поезії в один рядок, а саме «ТРАНСКРИПЦІЯ ДУМКИ», що…

2 тижні ago