“Непізнаним будь,   дорога — батіг…”

Непізнаним будь,  

дорога — батіг,  

кого не вернути —  

того не відспівати.

Життя — зал

очікувань,

зібрався народ.  

Весна впала  

зоряним пилом —  

ти ждеш відбуття  

в невідомий край.

Терпінням,

терпінням 

випробуй себе.

По зошитам нотним

проноситься вітер,  

а птахи щебечуть  

немов малі діти.

Зупинки прощальні,  

погляди близьких,  

ми — сонечко Боже,

що прагне летіти.

admin

Recent Posts

“У кожної країни є свій час…”

* * * У кожної країни є свій час і своя місія, і в кожного…

2 дні ago

Дмитро Дроздовський про видання поеми «СТУС» у Glagoslav Publications

Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…

2 тижні ago

“Одноразовий біль — це не про нас…”

* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…

3 тижні ago

“Чорнозем ночей…”

* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…

4 тижні ago

«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications

«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications У видавництві Glagoslav Publications представлено п’ятимовне…

1 місяць ago