Проїздом. На швидкості літ.

Батьківщина дитинства —

провінційна, як саме життя.

Дім, де варварська плоть вітрів

тривожить душу провулків

безсонням осінніх днів,

де ніч не спить, а тихо дивиться,

як зорі за тином снів

муркочуть і тужачи плачуть,

і очікують зранку 

роси отруєне молоко.

 

Сад незвіданий стоїть

скалкою в пам’яті —

забутою й приреченою.

Усі старання ведуть у нікуди,

зникають, втрачаються з виду,

мов мурашиний слід,

розчавлений випадковим

перехожим, мрійником,

у якому я впізнав себе.

admin

Recent Posts

Дмитро Дроздовський про видання поеми «СТУС» у Glagoslav Publications

Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…

6 днів ago

“Одноразовий біль — це не про нас…”

* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…

2 тижні ago

“Чорнозем ночей…”

* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…

3 тижні ago

«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications

«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications У видавництві Glagoslav Publications представлено п’ятимовне…

4 тижні ago

Думи мої Думи

В одній із моїх книг, присвячених поезії в один рядок, а саме «ТРАНСКРИПЦІЯ ДУМКИ», що…

4 тижні ago