Зграя скажених вітрів
ділить осені спадщину.
Від бездомних вечорів
тягне холодом погромів.
У прощальних зим і літ
гасне світло між словами.
У глибині твоїх зіниць
бунт мовчання назріває.
* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…
*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …
*** Однокімнатні ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші діти, і світанки посивіли. Наші…
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними…