***
Місячний берег сонця,
набережна галюцинацій
з нічними приливами
і відливами самотності,
де в обнімку
з переляканим безсонням
ми блукаємо в лабіринтах
спогадів
з тими без яких
нас уже немає ні в минулому,
ні в майбутньому житті.
Все велично
і безглуздо
немов будинок скособочений
під гнітом старості.
Видно щось надломилося
у сценарії нашої
уяви.
Приходить час і все втрачає
сенс.
* * * Час, яким він є. Слова-мурашки, наче брижі на воді, стовбурчаться, копошаться в…
Літературно-мистецький вечір з нагоди виходу поеми Олександра Коротка «СТУС» у видавництві Glagoslav Publications. Поема присвячена…
Поема Олександра Коротка «Стус» продовжує свій шлях до міжнародного читача — тепер у звучанні. Англомовна…
Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…