“Місячний берег сонця…”

***

Місячний берег сонця,
набережна галюцинацій
з нічними приливами
і відливами самотності,
де в обнімку
з переляканим безсонням
ми блукаємо в лабіринтах
спогадів
з тими без яких
нас уже немає ні в минулому,
ні в майбутньому житті.
Все велично
і безглуздо
немов будинок скособочений
під гнітом старості.
Видно щось надломилося
у сценарії нашої
уяви.
Приходить час і все втрачає
сенс.

admin

Recent Posts

Доктор Гільсдорф про поему Олександра Коротка «СТУС»

Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…

1 тиждень ago

“СТУС”

[/audio]

2 тижні ago

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

3 тижні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

1 місяць ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

1 місяць ago