***
Місячний берег сонця,
набережна галюцинацій
з нічними приливами
і відливами самотності,
де в обнімку
з переляканим безсонням
ми блукаємо в лабіринтах
спогадів
з тими без яких
нас уже немає ні в минулому,
ні в майбутньому житті.
Все велично
і безглуздо
немов будинок скособочений
під гнітом старості.
Видно щось надломилося
у сценарії нашої
уяви.
Приходить час і все втрачає
сенс.
Поетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у Польщі Проєкт, що має…
*** За барвистою ширмою літа солнце згасає, мов мрія розмита і спалахи пам’яті згадують сни,…
*** Безсоння кохання, війни безсоння. Багато страждальний дзвін нічних сердець, де так бездомне і безцінне…
*** Батьківщина кохання на острові серця, омита океаном спогадів. І котяться хвилі днів від горизонту…