***
Місячний берег сонця,
набережна галюцинацій
з нічними приливами
і відливами самотності,
де в обнімку
з переляканим безсонням
ми блукаємо в лабіринтах
спогадів
з тими без яких
нас уже немає ні в минулому,
ні в майбутньому житті.
Все велично
і безглуздо
немов будинок скособочений
під гнітом старості.
Видно щось надломилося
у сценарії нашої
уяви.
Приходить час і все втрачає
сенс.
* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу. А…
* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної і країни моєї. Повертайтесь люди. …
Сонце зими - ніжне й безпристрасне, відчужене від наших болів і страждань. Що з…
*** Казино війни. З-за спини, вдалині маячить горизонт, схожий на картини шаленого Далі. Дивись -…
* * * Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…