Я бачив берег моря, що збожеволів ще до мене, до мого приходу до моря, яке стелило постіль бездомним вечорам. Я моря не люблю за лагідну вдачу, за послух, за вічну схильність до мріяння, в ньому тонуть кораблі, що везуть людей, втомлених жити своєю долею.

Нудніша за море — лише нудьга давно посиротілих чайок, що може бути набридливішим за їхній крик, який просить маяк осліпнути і подвигом своїм закрити сентиментальну історію фігури флегматичної, воскової, схожої на скалки Греції античної. Хто думає, що можна довго жити біля моря, лукавить і чекає нагоди й моменту забути бажання своє.

admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

Наукова стаття Дмитра Дроздовського про англомовне видання Олександра Коротка вийшла у літературознавчому журналі Латвійської академії наук

Вчора редактор, літературознавець Дмитро Дроздовський отримав чудову новину про публікацію його наукової статті, що присвячена…

3 тижні ago

ВІЙНА ТРИВАЄ

Війна триває.Війна йде.Війна біжить.Війна летить.Сьогоднія згадуюз якою пристрастюу дитинствіми стріляли в тиріпо іграшковихмішенях.Сьогоднівони стріляють у…

1 місяць ago

Польське видавництво планує видати збірку-білінгву із віршами Олександра Коротка

Вчора Олександр Коротко отримав листа на особисту пошту, в якому йшлося про наміри польського видавництва…

1 місяць ago