Я бачив берег моря, що збожеволів ще до мене, до мого приходу до моря, яке стелило постіль бездомним вечорам. Я моря не люблю за лагідну вдачу, за послух, за вічну схильність до мріяння, в ньому тонуть кораблі, що везуть людей, втомлених жити своєю долею.

Нудніша за море — лише нудьга давно посиротілих чайок, що може бути набридливішим за їхній крик, який просить маяк осліпнути і подвигом своїм закрити сентиментальну історію фігури флегматичної, воскової, схожої на скалки Греції античної. Хто думає, що можна довго жити біля моря, лукавить і чекає нагоди й моменту забути бажання своє.

admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

“Moon Boy” — у центрі літературного обговорення в Києві

Англомовний переклад відомого прозового твору Олександра Коротка "Moon Boy" став літературним відкриттям для студентів Маріупольського державного…

2 дні ago

“О, Творче…”

читає автор.

5 днів ago

ПОВЕРТАЮСЬ ДОДОМУ

Читає автор.

5 днів ago

“Верни наш сон…”

Читає автор.

5 днів ago