Четвертий рік —
канікули війни
безсмертної.
На карті безсоння
розсипані
неначе ртуть —
нічні чорнильні скарби.
А метроном вітрів
гойдає маятник тривоги.
І осипаються секунди
в годиннику пісочному,
згасає час,
і з кожним днем
становиться
нас менше.
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…