Переселення любові. Мовчанка настіж розчиняє
розгублену усмішку дня. Як далеко до наближення
твого подиху, безсоння вуст! Руки розлітаються
різними містами й ночами. Інквізиторський час
просочується крапелинами, хвилинами й убиває
твою ніжність монотонною байдужістю неба.
* * * Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…
* * * Проповіді осінніх дощів- нервові, немов спалахи гніву - блискавки на обличчі неба.…