Categories: Етюди

Переселення любові. Мовчанка настіж розчиняє

Переселення любові. Мовчанка настіж розчиняє

розгублену усмішку дня. Як далеко до наближення

твого подиху, безсоння вуст! Руки розлітаються

різними містами й ночами. Інквізиторський час

просочується крапелинами, хвилинами й убиває

твою ніжність монотонною байдужістю неба.

admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

Доктор Гільсдорф про поему Олександра Коротка «СТУС»

Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…

1 тиждень ago

“СТУС”

[/audio]

2 тижні ago

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

3 тижні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

1 місяць ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

1 місяць ago