Під
Тріумфальною
Аркою
тиші
у призначену
для серця мить
пливуть і боляче
жалять медузи
туманних
сновидінь —
наш прожитий
марно день.
І крізь
закопчене
скло
передчуттів
видається життя
у запряжці слів
безживої
любові,
що встигла
до світанку,
до пробудження
від снів
безгрошів’я
набриднути
і відслужити
панахиду
за прийдешні страждання.
Червоні голоси - стогони неприкаянного відлуння. Чорна смуга, немов стріла встромляється у серце століття. І…
*** Колісниці Ангельських сліз котяться з піднебесної, з вершини Рая у зловісне Пекло Війни. Ще…
Олександр Коротко отримав листа від професорки Лодзького університету Анни Беднарчик, з якою певний час плідно…
У Польщі побачила світ нова книжка Олександра Коротка, видана одночасно польською та українською мовами. Проєкт…
*** Усе змінитьсядо півночі серця,сивина порожнечірозкриє обіймимовчання,і печальза порогом війништормите нам тишею.І сон покірний,приреченийна зустріч…
У передпокої неприкаяних ночей і відвертих очікувань повіяло живими, але не наважився ніхто з них …