Під
Тріумфальною
Аркою
тиші
у призначену
для серця мить
пливуть і боляче
жалять медузи
туманних
сновидінь —
наш прожитий
марно день.
І крізь
закопчене
скло
передчуттів
видається життя
у запряжці слів
безживої
любові,
що встигла
до світанку,
до пробудження
від снів
безгрошів’я
набриднути
і відслужити
панахиду
за прийдешні страждання.
* * * Проповіді осінніх дощів- нервові, немов спалахи гніву - блискавки на обличчі неба.…
Надія обирає тих, хто вже перестав її чекати. Бо саме вони здатні подарувати її іншим.…
Пісня на вірш Олександра Коротко. Матеріали використані у відео із відкритого ресурсу www.war.ukraine.ua
* * * Колісниці ангельських сліз вже четвертий рік котяться з вершини наших сердец на…
Слова бузкові –що райські ку́щі,і трунки терпіння –гіркі з садів,квітучішв помині,й долоні чужівже гартують ножі,й…