“Під Тріумфальною Аркою тиші…”
Під
Тріумфальною
Аркою
тиші
у призначену
для серця мить
пливуть і боляче
жалять медузи
туманних
сновидінь —
наш прожитий
марно день.
І крізь
закопчене
скло
передчуттів
видається життя
у запряжці слів
безживої
любові,
що встигла
до світанку,
до пробудження
від снів
безгрошів’я
набриднути
і відслужити
панахиду
за прийдешні страждання.
Recent Posts
Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT
Продовжуємо ділитися аналітичними нотатками штучного інтелекту ChatGPT, який допомагає глибше розглядати смислові шари поезії Олександра…
“Крапля земної роси…”
*** Крапля земної роси нагадує безтілесну мить, немов беззахисне немовля у хвилини потрясінь, чиє его…
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка Коли ми вперше звернулися до ChatGPT із…
“Час став комом у горлі…”
*** Час став комом у горлі — вежею, хмарочосом, що зростає й проростає крізь непрожите…
Технології читають між рядків: ChatGPT проаналізував новий вірш Олександра Коротка
Сучасні інструменти відкривають нові горизонти для діалогу з поезією. Ми вирішили поставити експеримент — і…