Червоні голоси –

стогони

неприкаянного

відлуння.

Чорна смуга,

немов стріла

встромляється

у серце століття.

І роки

згорають дотла,

бісівська йде

потіха.

Бачиш,

під ногами

Земля

без жодної

людини.

І в небі

залишилася

тільки одна

зірка,

і навіть вона

горить не завжди.

admin

Recent Posts

Дмитро Дроздовський про видання поеми «СТУС» у Glagoslav Publications

Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…

6 днів ago

“Одноразовий біль — це не про нас…”

* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…

2 тижні ago

“Чорнозем ночей…”

* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…

3 тижні ago

«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications

«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications У видавництві Glagoslav Publications представлено п’ятимовне…

4 тижні ago

Думи мої Думи

В одній із моїх книг, присвячених поезії в один рядок, а саме «ТРАНСКРИПЦІЯ ДУМКИ», що…

4 тижні ago