***

Колісниці

Ангельських сліз

котяться 

з піднебесної,

з вершини

Рая

у зловісне

Пекло

Війни.

Ще вчора

вони служили

колісницею

для

Творця,

а сьогодні

Вони везуть

наш час

у порожні,

знекровлені

казарми

передсвітанкових

поколінь.

admin

Recent Posts

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

2 дні ago

Дмитро Дроздовський про поему Олександра Коротка «СТУС» і відгук Давида Коротка

Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…

2 дні ago

Давид Коротко про поему «СТУС»

Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…

3 дні ago

“Гості з моїх снів…”

* * * Гості з моїх снів за моїм столом сидять і ведуть зі мною…

3 дні ago

“Місто безумства і натхнення…”

*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…

1 тиждень ago

АПОФЕОЗ

Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…

2 тижні ago