З поеми «СТУС»

1.
Скажи, поете,
де скеля та
в духовних
горніх висях,
за образом,
подобою якої,
ти створений?
Скажи, поете,
якою стежкою
ти йшов
назустріч
Кіплінгу та Рільке?
Я знаю відповідь
твою,
вона співзвучна
і серцю,
і душі  моїй
та віддзеркалює
той дух свободи,
який
ти відчуваєш
кожну мить.

2.
Долоні димні
туч, хмар, зорі,
нічного талану
гонитва,
за крок я
від біди.
Незламний я,
байдужі
їхні варварські
суди.
Спускаюсь я з гори,
здіймаюся
на гору –
судити не мені,
на це Господня воля,
вона веде мене,
вона, як поводир, –
це моя доля,
і з нею, синку,
легше дихати
і жити, і ти живи,
цінуй свободу,
судилось жити так
і нам з тобою,
і українському
народу.

Переклад Ольги Ільчук
AddThis Website Tools
admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

ChatGPT про новий вірш Олександра Коротка “Давай поділимо навпіл…”

Відгук штучного інтелекта на новий вірш О. Коротка Посилання на вірш “Давай поділимо навпіл…” Цей…

3 тижні ago

“Давай поділимо навпіл…”

* * * Давай поділимо навпіл вид з відкритого вікна, весь мотлох спогадів старих, і…

3 тижні ago

“Край неба, поля край…”

*** Край неба, поля край, діти, співайте — та знайте: на землі тільки Батьківщина —…

3 тижні ago

Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT

Продовжуємо ділитися аналітичними нотатками штучного інтелекту ChatGPT, який допомагає глибше розглядати смислові шари поезії Олександра…

4 тижні ago