Авторський сайт Олександра Коротка

1.
Скажи, поете,
де скеля та
в духовних
горніх висях,
за образом,
подобою якої,
ти створений?
Скажи, поете,
якою стежкою
ти йшов
назустріч
Кіплінгу та Рільке?
Я знаю відповідь
твою,
вона співзвучна
і серцю,
і душі  моїй
та віддзеркалює
той дух свободи,
який
ти відчуваєш
кожну мить.

2.
Долоні димні
туч, хмар, зорі,
нічного талану
гонитва,
за крок я
від біди.
Незламний я,
байдужі
їхні варварські
суди.
Спускаюсь я з гори,
здіймаюся
на гору –
судити не мені,
на це Господня воля,
вона веде мене,
вона, як поводир, –
це моя доля,
і з нею, синку,
легше дихати
і жити, і ти живи,
цінуй свободу,
судилось жити так
і нам з тобою,
і українському
народу.

Переклад Ольги Ільчук