***
О Творче,
переведи мене через війну
на берег дитинства,
де так славно й наївно
життя починалось,
де дні іграшкові,
не знаючи втоми,
в іграшковій війні
брали верх
і перемагали, перемагали.
О Творче,
переведи мене, мій рідний дім,
мою країну крізь Пекло війни,
через долю наших гріхів
у той край, де немає війни,
де ілюзорний Рай,
нехай і примарний,
а все-таки — Рай.
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…