* * *
Воли провини.
Ярмо війни.
Божественних
утрат винагорода.
Маячить сонця
переможний
стяг.
Ми помираємо.
І після смерті
прискорюємо
крок.
Ми знаємо
як бігти з Пекла,
проте як бути з Раєм?
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…