* * *
Забути війну,
покинути Україну,
полишити свій
дім,
добре, що ждуть нас
у Европі, в Америці,
та де тільки нас
не ждуть.
Але все якось
не до того,
щось тримає,
не відпускає,
чи то душі
не з руки,
чи то в ріднокраї
тепло і затишно,
мов у дитинстві
в обіймах матусі.
* * * Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…
* * * Проповіді осінніх дощів- нервові, немов спалахи гніву - блискавки на обличчі неба.…