* * *
Забути війну,
покинути Україну,
полишити свій
дім,
добре, що ждуть нас
у Европі, в Америці,
та де тільки нас
не ждуть.
Але все якось
не до того,
щось тримає,
не відпускає,
чи то душі
не з руки,
чи то в ріднокраї
тепло і затишно,
мов у дитинстві
в обіймах матусі.
Recent Posts
Технології читають між рядків: ChatGPT проаналізував новий вірш Олександра Коротка
Сучасні інструменти відкривають нові горизонти для діалогу з поезією. Ми вирішили поставити експеримент — і…
2 дні ago
“Пройшли поминальні дні…”
*** Пройшли поминальні дні травневих дощів — сльози земних, і прах загиблих на війні небожителів.…
2 дні ago