Поема, що складається з самостійних глав-фрагментів, яку Андрій Вознесенський назвав роботою імпресіоніста. Це осмислення епохи “совка”, іронічне, метафоричне, що точно відображає дух часу. В оформленні книги використано кращі роботи відомих фотомайстрів ХХ століття.
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними…
*** Зніміть з неба декорацію сонця над нашою війною. Розкрийте вени нічних сирен, тривогою виснажених.…
* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу. А…
* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної і країни моєї. Повертайтесь люди. …