Мої асоціації на один з прочитаних віршів мого друга, видатного азербайджансько-турецького поета сучасності – Мехмета Ісмаїла.
Спогади про наші давні зустрічі в Парижі, Подгориці досі гріють душу.
Допоки ніхто не знає
На чужині
ночі безсонні
пильнують
спогади.
На чужині
дні довші
за життя, прожите
в рідному краї.
Колись матуся
кружляла
у мене в головах,
тепер – смерть.
І матуся жде,
і батьківщина
квапить,
дороги – різні,
а доля – одна.
Переклад Ольги Ільчук.
admin

Recent Posts

“Непогода життя…”

* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу.   А…

1 тиждень ago

“Відроджуйтесь, люди…”

* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної  і країни моєї.   Повертайтесь люди.  …

1 тиждень ago

РЕКВІЄМ

Сонце зими - ніжне й безпристрасне, відчужене  від наших болів  і страждань.   Що з…

1 тиждень ago

“Казино війни…”

*** Казино війни. З-за спини, вдалині маячить горизонт, схожий на картини шаленого Далі. Дивись -…

2 тижні ago

“Сухотною була зима…”

* * *   Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…

1 місяць ago