Коли Творець
дає країнам і народам
великі території,
незліченні природні
багатства,
Він випробовує ці
країни й народи.
А народи ці випробовування
не витримують.
І виходить, що подарунок
був незаслужений.
А що означає біль,
дарований Україні?
Невже цей біль
як милість, як поступка
пустому, марному життю,
як докір цинічній,
грішній реальності?
Не знаю.
Та знаю достеменно,
що немає такого Сонця,
яке не зійшло б
над Україною.

Переклад Ольги Ільчук

admin

Recent Posts

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

2 дні ago

Дмитро Дроздовський про поему Олександра Коротка «СТУС» і відгук Давида Коротка

Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…

3 дні ago

Давид Коротко про поему «СТУС»

Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…

3 дні ago

“Гості з моїх снів…”

* * * Гості з моїх снів за моїм столом сидять і ведуть зі мною…

3 дні ago

“Місто безумства і натхнення…”

*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…

1 тиждень ago

АПОФЕОЗ

Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…

2 тижні ago