***
Драбина недовго трималася за хмари.
Подув вітер, драбина упала на землю.
Так з’явилася залізниця.
Минули віки, а драбина все мріє
стати на повний свій велетенський зріст і,
як у старі часи, дотягнутися
до хмар, де так легко дихати.
* * * Туманів тривoжна печаль ховає від злих сторонніх очей наших облич воскових музей. …
Вчора редактор, літературознавець Дмитро Дроздовський отримав чудову новину про публікацію його наукової статті, що присвячена…