***
Драбина недовго трималася за хмари.
Подув вітер, драбина упала на землю.
Так з’явилася залізниця.
Минули віки, а драбина все мріє
стати на повний свій велетенський зріст і,
як у старі часи, дотягнутися
до хмар, де так легко дихати.
* * * Так і хочеться сказати пам’яті: не так усе це було в дитинстві,…
* * * У кожної країни є свій час і своя місія, і в кожного…
Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…
* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…
* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…