***
Драбина недовго трималася за хмари.
Подув вітер, драбина упала на землю.
Так з’явилася залізниця.
Минули віки, а драбина все мріє
стати на повний свій велетенський зріст і,
як у старі часи, дотягнутися
до хмар, де так легко дихати.
* * * На одну зиму менше. На одну війну більше. Поминальна чекає весна. І…
Острівних днів загублені адреси і океани снів глибокі, як непритомність розіп'ятого похапцем бузку. Йде Війна…
Живіть у будинкахвеликих літерв портах і бухтахочей коханих,ходітьна виставитиші,адже помахвій –це в театрі життяпремʼєра. Переклад…
*** Хочеться крикнути з відчаю на все горло, щосили в бік далекого й близького Заходу:…
*** Як можеш ти співатиці слована піку слави,невже не бачиш ти,що в них розстріляновсі наші…