У маленькому місті, де дахи будинків дрімали під місяцем, жив унікальний майстер годинникових справ — Сильвестр.
Він створював чарівні годинники: їхні стрілки оберталися у зворотному напрямку і показували не теперішній, а минулий час.
Щоранку він виставляв на вітрині своєї майстерні нові годинники. Їхні циферблати ніби зберігали відблиски спогадів.
Варто було лише подивитися на такі годинники — і людина знову чула те, що, здавалося, давно забуте: краплі вчорашнього дощу, сміх друга чи запах ранкового хліба.
— Навіщо потрібні такі годинники? — дивувалися перехожі.
Сильвестр відповідав:
— Ці годинники не відлічують час. Вони вчать своїх власників насолоджуватися тишею, слухати й вдивлятися в красу нашого світу.
Одного разу до майстерні зайшла дівчинка із золотими косами. Вона зізналася:
— Моє серце після ігор та забав з друзями так сильно б’ється, що я не можу заснути.
Сильвестр дістав годинник без стрілок і сказав:
— Цей годинник допоможе твоєму серцю заспокоїтися.
Дівчинка пригорнула годинники до грудей і тієї ж ночі заснула міцно і спокійно.