Categories: Трактати

…Дрібною галькою іду натомленим я промислом своїм…

СМУТОК

У довгу осінь без зими й весни дрібною галькою

іду натомленим я промислом своїм. І така важкість

за спиною, і піт з лиця небес дощем холодним

все тече на хворобливу мою душу. Я обернуся, ні,

скоріше, і вернуся у те непроханеє літо, де життя

сочилося хвилинами так радісно й безмежно.

Та зникло все — як тільки я проснувся, і стало

прокволистого болю слідом на монотонній колії

чуттів осиротілих, що осягнули таїну байдужості

як райдуги продовження безкровної — сірі барви

вона обрала кольором поводиря моїх надій.

AddThis Website Tools
admin

Recent Posts

ChatGPT про новий вірш Олександра Коротка “Давай поділимо навпіл…”

Відгук штучного інтелекта на новий вірш О. Коротка Посилання на вірш “Давай поділимо навпіл…” Цей…

4 години ago

“Давай поділимо навпіл…”

* * * Давай поділимо навпіл вид з відкритого вікна, весь мотлох спогадів старих, і…

5 години ago

“Край неба, поля край…”

*** Край неба, поля край, діти, співайте — та знайте: на землі тільки Батьківщина —…

5 години ago
Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPTНовий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT

Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT

Продовжуємо ділитися аналітичними нотатками штучного інтелекту ChatGPT, який допомагає глибше розглядати смислові шари поезії Олександра…

6 днів ago

“Крапля земної роси…”

*** Крапля земної роси нагадує безтілесну мить, немов беззахисне немовля у хвилини потрясінь, чиє его…

6 днів ago