СМУТОК
У довгу осінь без зими й весни дрібною галькою
іду натомленим я промислом своїм. І така важкість
за спиною, і піт з лиця небес дощем холодним
все тече на хворобливу мою душу. Я обернуся, ні,
скоріше, і вернуся у те непроханеє літо, де життя
сочилося хвилинами так радісно й безмежно.
Та зникло все — як тільки я проснувся, і стало
прокволистого болю слідом на монотонній колії
чуттів осиротілих, що осягнули таїну байдужості
як райдуги продовження безкровної — сірі барви
вона обрала кольором поводиря моїх надій.
Білінгвальна поетична збірка «Notatki z czasu wojny / Нотатки воєнного часу», створена у творчому тандемі українського…
У Польщі побачила світ білінгвальна поетична збірка «Notatki z czasu wojny / Нотатки воєнного часу»,…
Червоні голоси - стогони неприкаянного відлуння. Чорна смуга, немов стріла встромляється у серце століття. І…
Під Тріумфальною Аркою тиші у призначену для серця мить пливуть і боляче жалять медузи туманних…
*** Колісниці Ангельських сліз котяться з піднебесної, з вершини Рая у зловісне Пекло Війни. Ще…
Олександр Коротко отримав листа від професорки Лодзького університету Анни Беднарчик, з якою певний час плідно…