ЛЮБОВ
У ляльковому театрі світання на сцену життя виходить сонце,
і поки завіса заходу гільйотиною не опуститься на
землю, світило відіграє свою головну роль. Наступного дня
вистава повторюється. Сонце корінням променів, нервовими
закінченнями любові, проростає в холодному серці землі і з
настанням весни виходить на світ і зігріває теплом своїх
надій людське море легковажних бажань. Любов — це радість
відчаю, це гріх, що дістався у спадок від Адама та Єви
і зробив людей смертними. Любов — це втеча від
розміреного і буденного, це пекло і рай, які, взявшись
за руки, спопеляють твою душу шаленою полум’яною жагою,
і ти не можеш встояти. Так починається любов
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними…
*** Зніміть з неба декорацію сонця над нашою війною. Розкрийте вени нічних сирен, тривогою виснажених.…
* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу. А…
* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної і країни моєї. Повертайтесь люди. …