ЛЮБОВ
У ляльковому театрі світання на сцену життя виходить сонце,
і поки завіса заходу гільйотиною не опуститься на
землю, світило відіграє свою головну роль. Наступного дня
вистава повторюється. Сонце корінням променів, нервовими
закінченнями любові, проростає в холодному серці землі і з
настанням весни виходить на світ і зігріває теплом своїх
надій людське море легковажних бажань. Любов — це радість
відчаю, це гріх, що дістався у спадок від Адама та Єви
і зробив людей смертними. Любов — це втеча від
розміреного і буденного, це пекло і рай, які, взявшись
за руки, спопеляють твою душу шаленою полум’яною жагою,
і ти не можеш встояти. Так починається любов
* * * На одну зиму менше. На одну війну більше. Поминальна чекає весна. І…
Острівних днів загублені адреси і океани снів глибокі, як непритомність розіп'ятого похапцем бузку. Йде Війна…
Живіть у будинкахвеликих літерв портах і бухтахочей коханих,ходітьна виставитиші,адже помахвій –це в театрі життяпремʼєра. Переклад…
*** Хочеться крикнути з відчаю на все горло, щосили в бік далекого й близького Заходу:…
*** Як можеш ти співатиці слована піку слави,невже не бачиш ти,що в них розстріляновсі наші…