ЛЮБОВ
У ляльковому театрі світання на сцену життя виходить сонце,
і поки завіса заходу гільйотиною не опуститься на
землю, світило відіграє свою головну роль. Наступного дня
вистава повторюється. Сонце корінням променів, нервовими
закінченнями любові, проростає в холодному серці землі і з
настанням весни виходить на світ і зігріває теплом своїх
надій людське море легковажних бажань. Любов — це радість
відчаю, це гріх, що дістався у спадок від Адама та Єви
і зробив людей смертними. Любов — це втеча від
розміреного і буденного, це пекло і рай, які, взявшись
за руки, спопеляють твою душу шаленою полум’яною жагою,
і ти не можеш встояти. Так починається любов
Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…
* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…
* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…
«Стус» Олександра Коротка: п’ятимовне видання поеми у Glagoslav Publications У видавництві Glagoslav Publications представлено п’ятимовне…
В одній із моїх книг, присвячених поезії в один рядок, а саме «ТРАНСКРИПЦІЯ ДУМКИ», що…