Любов — це втеча від розміреного і буденного…
ЛЮБОВ
У ляльковому театрі світання на сцену життя виходить сонце,
і поки завіса заходу гільйотиною не опуститься на
землю, світило відіграє свою головну роль. Наступного дня
вистава повторюється. Сонце корінням променів, нервовими
закінченнями любові, проростає в холодному серці землі і з
настанням весни виходить на світ і зігріває теплом своїх
надій людське море легковажних бажань. Любов — це радість
відчаю, це гріх, що дістався у спадок від Адама та Єви
і зробив людей смертними. Любов — це втеча від
розміреного і буденного, це пекло і рай, які, взявшись
за руки, спопеляють твою душу шаленою полум’яною жагою,
і ти не можеш встояти. Так починається любов
Recent Posts
“Багатостраждальна земля…”
* * * Багатостраждальна земля. Народ багатостраждальний. Та й союзники - не то друзі, не…
Польська професорка про нову поему О. Коротка «ЙОСЕФ І ЯКОВ»
Редактор найстарішого українського літературного журналу «Всесвіт» Дмитро Дроздовський нещодавно отримав листа від професорки Лодзького університету…
У розділі «Притчі» з’явився новий твір
На нашому сайті в розділі «Притчі» з’явився новий літературний твір — історія про майстра годинників…
Майстер годинникових справ — Сильвестр
У маленькому місті, де дахи будинків дрімали під місяцем, жив унікальний майстер годинникових справ —…
На сайті додано нову поему: “ЙОСЕФ І ЯКОВ”
У розділі «Твори / Поеми» опубліковано новий текст — поема «ЙОСЕФ І ЯКОВ». Вона продовжує…