***
Хочеться крикнути
з відчаю на все горло,
щосили
в бік далекого
й близького
Заходу:
люди добрі, агов!
але не крикну.
Людей добрих і слід пропав.
Є іграшково-грізні люди,
є люди з плюшу,
а є просто пусті люди.
Виявляється, не все так просто.
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…