***

Як можеш ти співати
ці слова
на піку слави,
невже не бачиш ти,
що в них розстріляно
всі наші букви
голосні?
Що залишається?
Лише нічних привидь,
облави,
і сльози, що подібні
на розпуку червоної
до болю журавлини.
Прочитано чергову
главу
кривавого й брехливого
життя.
А ти говориш: у киплячім
Пеклі
нещасть,
яке ж бо щастя,
що ми живі ще
у всіх смертей
перед очима.

admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

ПРЕДТЕЧА

Як усе вчора починалося у Вашингтоні? Вже дуже хотілося комусь розтоптати і принизити нашого Президента.…

1 день ago

“На одну зиму менше…”

* * * На одну зиму менше. На одну війну більше. Поминальна  чекає весна. І…

2 тижні ago

Еллада

Острівних днів загублені адреси і океани снів глибокі, як непритомність розіп'ятого похапцем бузку. Йде Війна…

2 тижні ago

ЛІБРЕТО

Живіть у будинкахвеликих літерв портах і бухтахочей коханих,ходітьна виставитиші,адже помахвій –це в театрі життяпремʼєра. Переклад…

3 тижні ago

“Хочеться крикнути…”

*** Хочеться крикнути з відчаю на все горло, щосили в бік далекого й близького Заходу:…

4 тижні ago

“Туманів тривожна печаль…”

Читає автор, переклад Ольги Ільчук.

1 місяць ago