***

Як можеш ти співати
ці слова
на піку слави,
невже не бачиш ти,
що в них розстріляно
всі наші букви
голосні?
Що залишається?
Лише нічних привидь,
облави,
і сльози, що подібні
на розпуку червоної
до болю журавлини.
Прочитано чергову
главу
кривавого й брехливого
життя.
А ти говориш: у киплячім
Пеклі
нещасть,
яке ж бо щастя,
що ми живі ще
у всіх смертей
перед очима.

admin

Recent Posts

“У світі, в якому ми живемо…”

* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…

2 тижні ago

“Хто пояснить мені…”

*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …

2 тижні ago

“Однокімнатні ночі…”

*** Однокімнатні  ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші  діти, і світанки посивіли. Наші…

3 тижні ago

“Смертельно-блідий місяць…”

* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…

3 тижні ago

“Небо життя…”

* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і…

3 тижні ago

“В житті є такі ночі…”

*** В житті є такі ночі з довгими  безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш  протяжними…

1 місяць ago