***
Як можеш ти співати
ці слова
на піку слави,
невже не бачиш ти,
що в них розстріляно
всі наші букви
голосні?
Що залишається?
Лише нічних привидь,
облави,
і сльози, що подібні
на розпуку червоної
до болю журавлини.
Прочитано чергову
главу
кривавого й брехливого
життя.
А ти говориш: у киплячім
Пеклі
нещасть,
яке ж бо щастя,
що ми живі ще
у всіх смертей
перед очима.
* * * Так і хочеться сказати пам’яті: не так усе це було в дитинстві,…
* * * У кожної країни є свій час і своя місія, і в кожного…
Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…
* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…
* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…