Categories: Трактати

… І горою із льоду вростає … моїх острахів марний каприз …

ТУГА

Дорога повернення, спокійний постскриптум

думок недописаних і почуттів, стежкою стелеться

ген за зими видноколо, де у дослівнику невимовно

тяжких прочувань, як в обладунках вагань, я по сходах

униз пробираюсь в підвалля дорідної втоми.

І горою із льоду, і грудкою снігу після мрії моєї

усіх воскресінь сумним понеділком вростає

моїх острахів марний каприз. В Срібний вік

я в’їжджаю поколінь серебром на коні вороному

вічним вершником свого ж таки пильнування.

За вікном уже ніч, німа правда натомлених дій.

Відпочинь, до землі притулись, в ній завжди

джерело б’є життя, і коли ти чуттєвий цей світ

зможеш визнати і зрозуміти, що давно він не твій,

не гніви материнськеє лоно любові

жаданням останнім.

admin

Recent Posts

ВІЙНА ТРИВАЄ

Війна триває.Війна йде.Війна біжить.Війна летить.Сьогоднія згадуюз якою пристрастюу дитинствіми стріляли в тиріпо іграшковихмішенях.Сьогоднівони стріляють у…

2 тижні ago

Польське видавництво планує видати збірку-білінгву із віршами Олександра Коротка

Вчора Олександр Коротко отримав листа на особисту пошту, в якому йшлося про наміри польського видавництва…

2 тижні ago

На сайті опубліковано новий вірш автора

Олександр Коротко постійно працює над новими творами, які ми регулярно публікуємо у відповідних розділах сайта. …

3 тижні ago

” Кохання загірчить мигдалем…”

Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом,  епохою,що впала,  листопадом, і скалкою, …

3 тижні ago

Піднебесної самотній сон…

Читає Інна Дукерт.

3 тижні ago