НУДЬГА
За лаштунками неба довгождане життя осягає
і блаженство, і суть. Тільки вітер і дощ, наче
маси народні, гуляють, не дають ні заснуть,
ні прокинутись в осені серця і віри. Дайте вийти
із кола безнадійних звитяг, відпустіть душу ночі
на волю. І тягар зустрічань я не можу нести вже
в цій хащі славетній по алеї свого безгоміння.
До самотності йду я, що занурена в царські розкоші
неземного, небесного спадку. Крапля крові на ймення
Хвилина розливається морем безкраїм, до міських
берегів, де у зграї збиваються прочування людей,
не біжать уже хвилі застиглі, і на пінистих ребрах
скелин торжествує вчорашнєє дійство, сон лякливий
маленької пічки, наче яблуні квіт на жарин бойовищі.
У цій клітці зізнань знов стає до життя півпримарною
явою обвуглена правда.
Олександр Коротко постійно працює над новими творами, які ми регулярно публікуємо у відповідних розділах сайта. …
Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом, епохою,що впала, листопадом, і скалкою, …
* * * Чи можна втомитися від багатьох обставин, від монотонного й одноманітного життя, звісно,…
* * * У кожного народу і у його країни є час підйому, зростання і…