Categories: Трактати

…І тягар зустрічань я не можу нести вже в цій хащі славетній…

НУДЬГА 

За лаштунками неба довгождане життя осягає

і блаженство, і суть. Тільки вітер і дощ, наче

маси народні, гуляють, не дають ні заснуть,

ні прокинутись в осені серця і віри. Дайте вийти

із кола безнадійних звитяг, відпустіть душу ночі

на волю. І тягар зустрічань я не можу нести вже

в цій хащі славетній по алеї свого безгоміння.

До самотності йду я, що занурена в царські розкоші

неземного, небесного спадку. Крапля крові на ймення

Хвилина розливається морем безкраїм, до міських

берегів, де у зграї збиваються прочування людей,

не біжать уже хвилі застиглі, і на пінистих ребрах

скелин торжествує вчорашнєє дійство, сон лякливий

маленької пічки, наче яблуні квіт на жарин бойовищі.

У цій клітці зізнань знов стає до життя півпримарною

явою обвуглена правда.

AddThis Website Tools
admin

Recent Posts

“Із вчорашнього дня…”

Із вчорашнього дня тло незламного ранку — на мольберті стоїть  у мовчанні світанку. Не вважайте,…

17 години ago

“Непізнаним будь,   дорога — батіг…”

Непізнаним будь,   дорога — батіг,   кого не вернути —   того не відспівати. Життя — зал…

17 години ago

“Четвертий рік — канікули війни…”

Четвертий рік — канікули війни безсмертної. На карті безсоння розсипані  неначе ртуть — нічні чорнильні…

17 години ago
Поетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у ПольщіПоетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у Польщі

Поетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у Польщі

Поетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у Польщі Проєкт, що має…

4 дні ago