***
Місто
безумства
і натхнення,
що зневажає
смерть.
Де день — це
вічність,
а ніч — це
Пекло.
Де зими
тягучі, мов мед,
а літо —
лише мить,
і більше
схоже на
політ
перелітних
птахів.
* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза ніжною лялечкою безправного щастя…
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…