Categories: Новини

Нагородження лауреатів премії імені Максиміліана Волошина

Вчора, 20 червня в столичному Будинку письменників України, пройшла церемонія нагородження лауреатів щорічної літературної премії імені Максиміліана Кирієнко-Волошина. Як ми вже повідомляли, Олександр Коротко удостоєний нагороди в номінації прози за твір «Місячний хлопчик», що вийшов у видавництві «Саміт-книга». «Місячний хлопчик» написаний на самому початку нового століття, проте не втратив своєї актуальності і тим більше літературних переваг. Цікаво, що в своїй передмові, написаній тоді ж, Андрій Бітов зізнається, що важко віднести цю річ до якого-небудь жанру: «Спочатку я вирішив назвати прочитане повістю, потім закралася підозра, що це роман. Не те і не інше. Роман і повість одночасно? Жанр представляється мені якимось трансформером, що набуває необхідних обрисів у міру руху сюжету, розвитку конфлікту – зсередини. Саме так відбувається в житті. Але художня реальність в «Місячному хлопчикові» набагато вище реальності матеріальної. » Цікаво, що в недавній розмові Олександра Коротко з відомим літератором Максимом Кантом, що відбулася на полях Паризького книжкового ярмарку, було запропоноване визначення «роман». І так вважає не тільки Максим Кант – для європейців твір з такою філософською глибиною дійсно гідний «великого» літературознавчого терміна. Але чи так важливо, герой твору якого жанру Місячний хлопчик? У самому тексті достатньо загадок. Чи, наприклад, інтригуюче питання: чому підзаголовок на обкладинці – «чоловіча проза від імені жінки»? У кулуарах церемонії нагородження пролунала інформація, що рішення щодо присудження премії Олександру Коротко було прийняте за результатом запеклих суперечок. Однак очевидним є факт, що професійне журі Волошинськой премії оцінило не тільки задум письменника, а й незаперечні художні переваги. Ще одна цитата з передмови Бітова: «безсумнівно, проза належить перу поета. “Я відкрила очі. Величезна істота, що немає статі, на ім’я Ранок ходила за мною по п’ятах і скиглила “, – ці рядки, та й сама назва, тому підтвердження. Тільки поет з його точковим, прицільним баченням спроможний розібратися з самотніми душами учасників цієї драматичної історії ».
admin

Recent Posts

“Мені снилися твої очі – острови…”

Переклад на українську мову Інни Дукерт.

7 днів ago

“Мені снилися твої очі – острови…”

*** Мені снилися твої очі - острови самотності в океані людських страждань і розстріляних впритул …

1 тиждень ago

На круглому столі присвяченому читанню та літературній колаборації України і Польщі прозвучали вірші Олександра Коротка

Дмитро Дроздовський, редактор всеукраїнського літературного журнала “Всесвіт” поділився записом круглого столу, де зокрема йшлося про…

1 тиждень ago

“Допоки пишномовить ніч…”

Допокипишномовитьніч,сутніснемирнотане,розчиняється, зникаєу безхмарномуповітріжиттєдайногонебуття.На вершиніповні горить,не згасає зіркатвоїх мерехтливихвід щастясліз. Переклад Інни Дукерт.

1 тиждень ago

“Дитинство – квітковий пил…”

*** Дитинство - квітковий пил, часу сад в'яне, степ очікувань, полин, вітер на скрипці  грає.…

2 тижні ago

“Місто останнє, останньої зорі…”

*** Місто останнє, останньої зорі. Канікули радості. Роки сумнівів, роки мовчання. Ти ніччю прочитаною жебрачиш…

2 тижні ago