Categories: Новини

Нагородження лауреатів премії імені Максиміліана Волошина

Вчора, 20 червня в столичному Будинку письменників України, пройшла церемонія нагородження лауреатів щорічної літературної премії імені Максиміліана Кирієнко-Волошина. Як ми вже повідомляли, Олександр Коротко удостоєний нагороди в номінації прози за твір «Місячний хлопчик», що вийшов у видавництві «Саміт-книга». «Місячний хлопчик» написаний на самому початку нового століття, проте не втратив своєї актуальності і тим більше літературних переваг. Цікаво, що в своїй передмові, написаній тоді ж, Андрій Бітов зізнається, що важко віднести цю річ до якого-небудь жанру: «Спочатку я вирішив назвати прочитане повістю, потім закралася підозра, що це роман. Не те і не інше. Роман і повість одночасно? Жанр представляється мені якимось трансформером, що набуває необхідних обрисів у міру руху сюжету, розвитку конфлікту – зсередини. Саме так відбувається в житті. Але художня реальність в «Місячному хлопчикові» набагато вище реальності матеріальної. » Цікаво, що в недавній розмові Олександра Коротко з відомим літератором Максимом Кантом, що відбулася на полях Паризького книжкового ярмарку, було запропоноване визначення «роман». І так вважає не тільки Максим Кант – для європейців твір з такою філософською глибиною дійсно гідний «великого» літературознавчого терміна. Але чи так важливо, герой твору якого жанру Місячний хлопчик? У самому тексті достатньо загадок. Чи, наприклад, інтригуюче питання: чому підзаголовок на обкладинці – «чоловіча проза від імені жінки»? У кулуарах церемонії нагородження пролунала інформація, що рішення щодо присудження премії Олександру Коротко було прийняте за результатом запеклих суперечок. Однак очевидним є факт, що професійне журі Волошинськой премії оцінило не тільки задум письменника, а й незаперечні художні переваги. Ще одна цитата з передмови Бітова: «безсумнівно, проза належить перу поета. “Я відкрила очі. Величезна істота, що немає статі, на ім’я Ранок ходила за мною по п’ятах і скиглила “, – ці рядки, та й сама назва, тому підтвердження. Тільки поет з його точковим, прицільним баченням спроможний розібратися з самотніми душами учасників цієї драматичної історії ».
admin

Recent Posts

“У світі, в якому ми живемо…”

* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…

2 тижні ago

“Хто пояснить мені…”

*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …

2 тижні ago

“Однокімнатні ночі…”

*** Однокімнатні  ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші  діти, і світанки посивіли. Наші…

3 тижні ago

“Смертельно-блідий місяць…”

* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…

3 тижні ago

“Небо життя…”

* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і…

3 тижні ago

“В житті є такі ночі…”

*** В житті є такі ночі з довгими  безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш  протяжними…

1 місяць ago