Categories: Новини

Нагородження лауреатів премії імені Максиміліана Волошина

Вчора, 20 червня в столичному Будинку письменників України, пройшла церемонія нагородження лауреатів щорічної літературної премії імені Максиміліана Кирієнко-Волошина. Як ми вже повідомляли, Олександр Коротко удостоєний нагороди в номінації прози за твір «Місячний хлопчик», що вийшов у видавництві «Саміт-книга». «Місячний хлопчик» написаний на самому початку нового століття, проте не втратив своєї актуальності і тим більше літературних переваг. Цікаво, що в своїй передмові, написаній тоді ж, Андрій Бітов зізнається, що важко віднести цю річ до якого-небудь жанру: «Спочатку я вирішив назвати прочитане повістю, потім закралася підозра, що це роман. Не те і не інше. Роман і повість одночасно? Жанр представляється мені якимось трансформером, що набуває необхідних обрисів у міру руху сюжету, розвитку конфлікту – зсередини. Саме так відбувається в житті. Але художня реальність в «Місячному хлопчикові» набагато вище реальності матеріальної. » Цікаво, що в недавній розмові Олександра Коротко з відомим літератором Максимом Кантом, що відбулася на полях Паризького книжкового ярмарку, було запропоноване визначення «роман». І так вважає не тільки Максим Кант – для європейців твір з такою філософською глибиною дійсно гідний «великого» літературознавчого терміна. Але чи так важливо, герой твору якого жанру Місячний хлопчик? У самому тексті достатньо загадок. Чи, наприклад, інтригуюче питання: чому підзаголовок на обкладинці – «чоловіча проза від імені жінки»? У кулуарах церемонії нагородження пролунала інформація, що рішення щодо присудження премії Олександру Коротко було прийняте за результатом запеклих суперечок. Однак очевидним є факт, що професійне журі Волошинськой премії оцінило не тільки задум письменника, а й незаперечні художні переваги. Ще одна цитата з передмови Бітова: «безсумнівно, проза належить перу поета. “Я відкрила очі. Величезна істота, що немає статі, на ім’я Ранок ходила за мною по п’ятах і скиглила “, – ці рядки, та й сама назва, тому підтвердження. Тільки поет з його точковим, прицільним баченням спроможний розібратися з самотніми душами учасників цієї драматичної історії ».
admin

Recent Posts

Доктор Гільсдорф про поему Олександра Коротка «СТУС»

Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…

1 тиждень ago

“СТУС”

[/audio]

2 тижні ago

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

3 тижні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

1 місяць ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

1 місяць ago