Categories: Новини

Нагородження лауреатів премії імені Максиміліана Волошина

Вчора, 20 червня в столичному Будинку письменників України, пройшла церемонія нагородження лауреатів щорічної літературної премії імені Максиміліана Кирієнко-Волошина. Як ми вже повідомляли, Олександр Коротко удостоєний нагороди в номінації прози за твір «Місячний хлопчик», що вийшов у видавництві «Саміт-книга». «Місячний хлопчик» написаний на самому початку нового століття, проте не втратив своєї актуальності і тим більше літературних переваг. Цікаво, що в своїй передмові, написаній тоді ж, Андрій Бітов зізнається, що важко віднести цю річ до якого-небудь жанру: «Спочатку я вирішив назвати прочитане повістю, потім закралася підозра, що це роман. Не те і не інше. Роман і повість одночасно? Жанр представляється мені якимось трансформером, що набуває необхідних обрисів у міру руху сюжету, розвитку конфлікту – зсередини. Саме так відбувається в житті. Але художня реальність в «Місячному хлопчикові» набагато вище реальності матеріальної. » Цікаво, що в недавній розмові Олександра Коротко з відомим літератором Максимом Кантом, що відбулася на полях Паризького книжкового ярмарку, було запропоноване визначення «роман». І так вважає не тільки Максим Кант – для європейців твір з такою філософською глибиною дійсно гідний «великого» літературознавчого терміна. Але чи так важливо, герой твору якого жанру Місячний хлопчик? У самому тексті достатньо загадок. Чи, наприклад, інтригуюче питання: чому підзаголовок на обкладинці – «чоловіча проза від імені жінки»? У кулуарах церемонії нагородження пролунала інформація, що рішення щодо присудження премії Олександру Коротко було прийняте за результатом запеклих суперечок. Однак очевидним є факт, що професійне журі Волошинськой премії оцінило не тільки задум письменника, а й незаперечні художні переваги. Ще одна цитата з передмови Бітова: «безсумнівно, проза належить перу поета. “Я відкрила очі. Величезна істота, що немає статі, на ім’я Ранок ходила за мною по п’ятах і скиглила “, – ці рядки, та й сама назва, тому підтвердження. Тільки поет з його точковим, прицільним баченням спроможний розібратися з самотніми душами учасників цієї драматичної історії ».
admin

Recent Posts

“На одну зиму менше…”

* * * На одну зиму менше. На одну війну більше. Поминальна  чекає весна. І…

1 тиждень ago

Еллада

Острівних днів загублені адреси і океани снів глибокі, як непритомність розіп'ятого похапцем бузку. Йде Війна…

2 тижні ago

ЛІБРЕТО

Живіть у будинкахвеликих літерв портах і бухтахочей коханих,ходітьна виставитиші,адже помахвій –це в театрі життяпремʼєра. Переклад…

3 тижні ago

“Хочеться крикнути…”

*** Хочеться крикнути з відчаю на все горло, щосили в бік далекого й близького Заходу:…

4 тижні ago

“Як можеш ти співати ці слова…”

*** Як можеш ти співатиці слована піку слави,невже не бачиш ти,що в них розстріляновсі наші…

4 тижні ago

“Туманів тривожна печаль…”

Читає автор, переклад Ольги Ільчук.

1 місяць ago