* * *
Не буде літа
з піснями.
Грибні місця –
це вибухи
бомбами.
Народжується
чорною
зелена трава.
І вбитих уста
шепочуть коханим
непрожиті слова.
Та й повітряна
тривога
не від Б-га.
Ось і світанки
із пліснявою.
І ми знаємо обидва,
що означає стати
бездомними.
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…