Categories: Публікації

Олександр Коротко: І якщо ти кинув на пам’ять монетку, не вір, що ти знову вернешся сюди…

Газета представила увазі читачів нові вірші Олександра Коротка про трагічні часи сталінської епохи. Публікація присвячена 50-літтю ХХ з’їзду, який викрив культ особи.

Под знаменем

Мы стали выше тех времен,
где коммунальных судеб счастье
лелеяло баланды сон
в полуиспуганном ненастье.
Мы стали выше тех знамен,
что были символом штрафбата,
и мы стеснялись похорон
не нужного стране солдата.
Мы стали выше тех имен,
что уезжали из России
под птичий гам, в любви сезон,
когда дожди тоску косили.
Мы стали выше нацменьшинств,
их брали теплыми в постелях.
И мы спускались с тех вершин,
что нас признать не захотели.

Крим, Бахчисарай

20 січня 2006 року

На параде

Небо стране подавало дождями,
осень в шинели пугала листву.
Жизнь на параде рядом с вождями,
Красная площадь и Кремль наяву.
Спит под ногами музейная редкость –
Ленин уставший, людей череда.
И если ты бросил на память монетку,
не верь, что ты снова вернешься сюда.
А над отчизною строятся души,
на перекличку вышли, постой,
не сосчитать их, ты лучше послушай
курантов кровавых испуганный бой.
Серый на сером. Неужто так будет,
коварное время стучится в висок.
Люди как люди, все позабудут.
Тучи тревоги идут на восток.

Київ

23 січня 2006 року

С прибытием

Теплый хлеб, как младенца, за пазуху спрятав,
мы несли по мозолистым будням земли.
Трехрублевая смерть стала нашей зарплатой,
когда нас по ошибке с тобой замели.
А на зоне рассвет, как бумажная рана солдата,
то ли был, то ли не был, никак не пойму.
К черту сны, и красавца комбата
не спасут, пока долбим кромешную тьму.
За Сибирью Сибирь, нет надежды на чудо,
по колено в болоте, по колено в тоске.
И почтовая марка, как донос тишины ниоткуда,
возвратилась из бездны и плывет по холодной реке.
Возвращаться и грустно, и больно, и стыдно.
По этапу идут пересыльные мысли невзгод.
Затонувшая жизнь, безымянная Атлантида,
где живет отлученный от страха народ.

Київ

30 січня 2006 року

admin

Recent Posts

“У світі, в якому ми живемо…”

* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…

2 тижні ago

“Хто пояснить мені…”

*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …

2 тижні ago

“Однокімнатні ночі…”

*** Однокімнатні  ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші  діти, і світанки посивіли. Наші…

3 тижні ago

“Смертельно-блідий місяць…”

* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…

3 тижні ago

“Небо життя…”

* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і…

3 тижні ago

“В житті є такі ночі…”

*** В житті є такі ночі з довгими  безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш  протяжними…

1 місяць ago