У популярній українській газеті опубліковано вірш Олександра Коротка «На руїнах», написаний на прохання жінки, чия доля вразила автора. Вірш присвячено їй і всім дітям війни, які пережили жахи сталінізму, війни, голокосту.
Нонне Сергеевне Строгановой
и всем детям войны
Над вечернею памятью ночь.
Ждет потопа семейство Ноаха*.
Время в ступе напрасно толочь
на руинах империи страха.
Был приказ во все горло кричать петухам,
оглашая тридцатые в серых мундирах,
и на зоне не спал по ночам вертухай,
ублажая приезжих на новых квартирах.
Беспризорная жизнь малолеток
уходила под лед, но голодные сны
находили под елкой конфеты
с горстью щедрой орехов лесных.
Полстраны в лагерях, полстраны на допросах,
как на льду, по стеклу муха счастья ползет.
Власть рабочих, крестьян и немного матросов,
и охапка дождя, вот, пожалуй, и все.
Крим, Бахчисарай
16 січня 2006 року
* Ноах (іврит) — Ной, який побудував ковчег.
* * *Кирилиця піщиноку годиннику пісочномусхожана бархани,дюни,кряжіі навітьна порваніструнискрипки,на біль метафору скроневій частиніголови,де тонуть золотірибкив…
*** Мені снилися твої очі - острови самотності в океані людських страждань і розстріляних впритул …
Дмитро Дроздовський, редактор всеукраїнського літературного журнала “Всесвіт” поділився записом круглого столу, де зокрема йшлося про…
Допокипишномовитьніч,сутніснемирнотане,розчиняється, зникаєу безхмарномуповітріжиттєдайногонебуття.На вершиніповні горить,не згасає зіркатвоїх мерехтливихвід щастясліз. Переклад Інни Дукерт.
*** Дитинство - квітковий пил, часу сад в'яне, степ очікувань, полин, вітер на скрипці грає.…