«Майбутнє повернулося в минуле» – яка провидницька фраза у Олександра Коротко! До всіх сенсів, що укладені в неї, можна додати конкретний – в архіві поета знайдено лист відомого письменника Павла Загребельного, відправлене йому ще в 2000 році. Так майбутнє, тобто сьогодні, повертає поета Коротко майже на два десятиліття назад, в минуле, коли Павло Архипович отримав книгу віршів «Рукоплесканье мёртвых рук» і ця поезія так потрясла його, що він не просто висловив своє захоплення, а написав есе про свого молодшого літературного побратима. Але повернемося до листа. «Шановний Олександре Шимоновичу! Велике спасибі за “Рукоплесканье”. В нашій нервовій державі практично неможливо придбати книжку, яка тебе цікавить, тому подарунок Ваш цінний для мене вдвічі. Найголовніше: я відкрив для себе Поета, мудру людину, оригінального мислителя, який володіє глибинними, аж до езотеричних, знаннями. Мені подобається, що Ви не дуже пошановуєте рифму, бо рифма … хоча і обмежує поетів, але разом з тим і допомагає їм, чим користуються цілі полчища графоманів, для яких вільний вірш – це смерть, бо в вільному вірші, що не спирається на “протези” рифм, доводиться показати справжні глибини (і безодні), а коли їх немає – король голий. Абсолютно приголомшливе враження від “Стравинскому”. У цій речі закодовано буквально все можливе: наша історія, наші надії, розчарування, трагедії, страждання, божевілля і безглуздя нашого буття». На головній сторінці сайту – два вірші Олександра Коротко з книги «Рукоплесканье мёртвых рук»: звичайно, «Стравинскому» і ще одне, нерифмованне, обидва настільки високо оцінені Загребельним, про які він чесно і абсолютно некомпліментарно написав: «Їх просто потрібно читати. Для себе, про себе, мовчки, незважаючи … » В кінці цього тижня, в п’ятницю, планується продовжити публікацію. На сторінці КРИТИКА буде розміщений текст есе Павла Загребельного про книгу 1998 року “Рукоплесканье мёртвых рук” — дивовижний зразок поетичного осмислення поетичної майстерності Олександра Коротко.