Пісні на вірші Олександра Коротка

Джерело натхнення для музиканта

Олександр Коротко ніколи не ставив за мету стати поетом-піснярем. Але час від часу з його віршами відбувалося те, що зазвичай трапляється, коли стикаєшся з тим незрозумілим, що змушує співпереживати, не дає спокою, ти повертаєшся до прочитаного знову і знову і знаходиш нові барви, осягаючи і розгадуючи авторську таємницю. Це стосується тих, хто любить гарну поезію, а погляд професійного музиканта, композитора — він інший: одна творча особистість прагне розкрити задум іншої усередині своєї сфери — створення пісень. Так багато віршів Олександра Коротка було покладено на музику композиторами України і Росії, співали й співають їх відомі виконавці. У розділі Галерея цього сайта можна познайомитися і з окремими творами, і з цілими альбомами. Найбільшу кількістьо пісень на вірші Олександра Коротка написали українські композитори Інна Пушкар і Микола Свидюк. На фотографії зліва — співдружність служителів муз поезії і музики біля входу в Оперний театр Києва, справа — поет і композитор: робочий момент створення нової пісні. Пісні Миколи Свидюка Одним з перших пісні на вірші Олександра Коротка почав писати композитор і виконавець Микола Свидюк. Його пісня-шлягер «Розставання — привід для зустрічі» увійшла, разом з деякими іншими, в репертуар Юрія Богатікова, а пізніше — у сольний альбом композитора «Пісні на вірші Олександра Коротка». Микола Свидюк був ініціатором серії музично-поетичних вечорів. Перший в цьому подієвому ряду — творчий вечір у Ялті, в залі санаторію «Чорноморський», де звучали вірші у авторському читанні й пісні, написані та виконані композитором Миколою Свидюком. Коли вечір закінчився, поезія та відгуки на неї тривали далеко за північ. Гості поета Юрій Богатіков, Святослав Белза розгледіли в Олександрові Коротку те, що збулося через десятиліття — він став професійним літератором. *** До чего же обманчива смерть! В разгулявшемся сердце хранится твой портрет. Моё право иметь всё, за что мне придётся молиться. От тебя я душой ни на шаг. Расставание – повод для встречи. Этой ночью уже я подам тебе знак, а пока пусть горят поминальные свечи. И друзей равнодушный приход пусть тебя не обидит случайно, просто в этот бесчувственный год мы встречаться с тобой будем тайно. 1994 Пісні Інни Пушкар У 1996 році Олександр Коротко познайомився з київським композитором Інною Пушкар, проникливою і точною в оцінці поезії, до якої доторкнулася її душа. Їх творча і людська дружба, яка тривала більше десяти років й закінчилася з відходом Інни Пушкар із життя, була насиченою і продуктивною. Вийшов альбом пісень, які записала сама Інна Пушкар, володарка красивого, сильного голосу. Її яскравий, щирий і дивовижно гармонійний вокал передає цілу палітру почуттів, а музика свідчить про тонке розуміння поетичного матеріалу. Йосип Кобзон: «Зміни» У 1997 році Йосип Кобзон у своєму московському офісі провів переговори з Олександром Коротком та Інною Пушкар і незабаром записав їх пісню «Зміни» для подвійного альбому «Зачарована, зачарована», куди включив усе найкраще зі свого багатого репертуару. * * * Перемены, мой друг, перемены. В том краю, где тоска и печаль, милый ветер припал на колено и целует родимую даль. Купола в позолоте, как прежде, серебрится январская ночь. Все продам до последней одежды, но вернусь, я вернусь, лишь прошу мне помочь. Полю еще долго спать под морозами. Солнце, роща, благодать, день берёзовый. С сердцем сладостная дрожь не расстанется. Ничего не унесёшь, все останется. Будет день, я над сонной травою полечу в свой заснеженный рай и уткнусь я седой головою в твою чистую душу, мой край. И забудется боль расставанья, я найду свой потерянный след и умоюсь росой утром ранним, словно не было прожитых лет. Тамара Гвердцителі: «Люди не боги», «На семи вітрах», «Я — таємниця», «Поранене небо» Кілька пісень з успіхом виконує Тамара Гвердцителі. Співачка давно знайома і з творчістю Олександра Коротка, і з самим поетом. Їх зустрічі й телефонні розмови завжди позначені взаємною зацікавленістю і повагою до того головного, що є у кожного — творчості. І звичайно, вони завжди пам’ятають Інну Пушкар, що передчасно пішла із життя сповненою задумів і бажання писати музику. У одній з публікацій Олександр Коротко згадує: «„Я — таємниця“ ми записували в Києві, у студії провідного аранжувальника і режисера Володимира Бебешка. Інна хвилювалася. Але Тамара Гвердцителі була в чудовій формі, і з першого разу все вийшло. У всіх був гарний настрій. Ми жартували і не хотіли розходитися. Інна запропонувала Тамарі записати ще одну нашу пісню, „41-й рік“, але звукорежисер Гвердцителі наполіг на своєму, і запис перенесли на наступний раз. Коли Інни не стало, я подзвонив Тамарі і сказав про це. Першими її словами були: „Боже, який жах!.. Як шкода!“. Коли я назвав дату, реакція Тамари була приголомшливою: „Це містика, фатально, саме в цей день у Москві на телебаченні я записувала пісню „Я — таємниця“». * * * Хранимый тоской уходящего дня и блефом разбросанных в мире ночей, зачем ты иконою сделал меня под пепельным небом осенних лучей. Я тайна, я крик твоих трепетных рук, я раненный зверь, измученный болью. Из всех на земле восхитительных мук есть только одна, и зовется любовью. Ты в прошлую полночь приди помолись, к рассвету спиною, к закату лицом. На звездную помесь тайком оглянись, зажатый рассудком разлуки в кольцо. И, брошенный ветром на землю творец, истрать свою душу, верни все долги и, если узнаешь, что это конец, свечу в храме сердца на память зажги. Світлана Портнянська: «Я — таємниця», «Бабин Яр» Відома єврейська співачка, яка живе у Лос-Анджелесі і багато їздить з концертами по всьому світу, теж має у своєму репертуарі дві пісні на вірші Олександра Коротка і музику Інни Пушкар. За словами Світлани Портнянської, обидва твори завжди дуже тепло приймають глядачі, в якій би частині світу вона не виступала. Особливо потужно звучить пісня «Бабин Яр», трагізм і високе емоційне напруження якої завжди викликає у слухачів і бурю овацій, і неприховані сльози. БАБИЙ ЯР Б-гом избранный народ, солнце меркнет на ладонях. Сорок первый чёрный год. Слышишь? Память наша стонет. По дороге в Бабий Яр — куклы, детские ручонки. Боль в наследство, вот так дар, невидимки-похоронки. Шёпот материнских губ, смерть с открытыми глазами, в три обхвата старый дуб тихо плачет вместе с нами. Помнишь, бабушка нам пела о еврейском счастье песню? Пела нежно, как умела, я спою, когда воскресну. Гетто судеб, как вам спится, что за сны приходят к вам? В мире солнце, смех и птицы, вы живёте тут и там. У січні 2010 року Світлана Портнянська на запрошення Олександра Коротка прилетіла до Києва для обговорення спільного проєкту «Ми зірки Давида». На зустрічі із співачкою в Будинку кіно, як завжди, у фіналі, прозвучала ця пісня-реквієм. Прості, але разом з тим глибокі слова, скорботні звуки мелодії і проникливе виконання нікого не залишили байдужими. Пісню «Я — таємниця» записала Світлана Портнянська у 2007 році, її виконання відрізняється особливими барвами: співачці вдалося передати ліричний, трагічний і філософський підтекст віршованого тексту Олександра Коротка. «Я — таємниця» — досить складний для виконання твір, і сьогодні ця пісня однаково талановито звучить у трактуванні Інни Пушкар, Тамари Гвердцителі та Світлани Портнянської. Світлані Портнянській присвячено вірш Олександра Коротка, написаний у 2007 році й надрукований у книзі «Я не жив на землі». Светлане Портнянской Задумчивые, настороженные слова живут в твоём голосе бескрайним ожиданием Исхода. Они берут друг друга за руки и поют от имени народа пустыни. Великая тайна песнопений на мгновение спускается с небес и робким ангелом садится на твоё плечо. Благословенная и доверчивая душа возвращает тебя домой, и в счастливом успокоении ты засыпаешь в объятиях своего народа. У липні 2017 року Світлана Портнянська знову в Києві і знову зустрілася зі своїми друзями, серед них — незмінно Олександр Коротко. Відомий фотохудожник Фелікс Розенштейн зробив серію фотографій про цю зустріч, одну з них з невеликим супровідним текстом Олександр Коротко опублікував на своїй сторінці у фейсбуці. Дві інші пропонуємо для відвідувачів цієї сторінки сайта. «Вчора ми зустрілися зі Світланою Портнянською, пройшли вулицями, посиділи в одному з київських ресторанів. Світлана — талановита співачка, людина із широкою і світлою душею і мій давній друг. Живе в Америці, концертує по всьому світу й дуже любить Київ, сумує за містом і своїми друзями…» — це фрагмент поста на ФБ. «Спасибі, Сашо! Твоя правда, відчуваю Київ рідним містом. Пишаюся нашою дружбою!» — написала у фейсбуці Світлана у відповідь на зауваження щодо цієї зустрічі в Києві майже десять років потому.

Авторський сайт Олександра Коротка

Джерело натхнення для музиканта

Recent Posts

Доктор Гільсдорф про поему Олександра Коротка «СТУС»

“СТУС”

Майкл Пурсглов читає поему Олександра Коротка «СТУС» у власному англійському перекладі | Глави 1–2

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

“Лезо сонця…”

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»