Складки біля вуст, як пересохлі
притоки, що колись впали
у гирло великої річки.
Пастка забальзамованих зморшок
у мавзолеї твого обличчя.
Очі, вартові на сторожі
нездійснених сподівань, і щоки,
колись схожі на пагорби,
а зараз — на байраки.
А ось і чоло з посунутими
тектонічними надломами,
що нагадують загати, — адже
бродом прожите життя не перейти.
Лице, як місцевість, як ненаселений острів,
у щасливому усамітненні живе
під наглядом стомленого часу.
Білінгвальна поетична збірка «Notatki z czasu wojny / Нотатки воєнного часу», створена у творчому тандемі українського…
У Польщі побачила світ білінгвальна поетична збірка «Notatki z czasu wojny / Нотатки воєнного часу»,…
Червоні голоси - стогони неприкаянного відлуння. Чорна смуга, немов стріла встромляється у серце століття. І…
Під Тріумфальною Аркою тиші у призначену для серця мить пливуть і боляче жалять медузи туманних…
*** Колісниці Ангельських сліз котяться з піднебесної, з вершини Рая у зловісне Пекло Війни. Ще…
Олександр Коротко отримав листа від професорки Лодзького університету Анни Беднарчик, з якою певний час плідно…