Уже давно немає на ялинках райських яблук
***
Уже давно немає на ялинках райських яблук,
цукерок «Білочка» й «Тузик», а свято зосталося.
І це свято в очікуванні чуда, світлого і неосяжного,
загадкового і таємничого, у дотику до чистого
снігу й повного місяця, віри і надії. Любов і
добро врятують не лише світ, а й кожного з нас.
Вибору немає, треба жити, любити і вірити.
Життя — це зустріч: з Б-гом, рідною людиною,
Новим роком.
Recent Posts
Нове есе у розділі «Твори / Есе»
У розділі «Твори / Есе» з’явився новий текст автора — «Як зробити так, щоб душа,…
“Як зробити так, щоб душа, не впоравшись із сьогоденням, не покинула нас передчасно…”
Як зробити так, щоб душа, не впоравшись із сьогоденням, не покинула нас передчасно і повернулася…
“Вартова служба лишає нас сна…”
*** Вартова служба лишає нас сна в клітці мертвий папуга — співай. Я з усмішкою…
“Не лише Ангелам…”
*** Не лише Ангелам, а й нам іноді перепадають крихти зірок зі столу світостворіння.
“Казіно весни…”
*** Казіно весни. Рулетка місяця. Ставить на чорне ніч. Догорає любові огарок. Випадає гріховне —…
“Мамо, твої очі…”
*** Мамо, твої очі обвуглені від сліз, вони подібні до руїн життєвого світла, і кровоточать…