* * *
Смертельно-блідий
місяць,
відходить тінь кохання.
І силует
твоїх останніх слів
губиться в натовпі
одноманітних,
монотонних днів,
і в пам’яті моїй
уже живе
і владарює,
і набирає сили
порожнечі
багатоголосся
тиші.
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…