***
В житті
є такі ночі
з довгими
безмовними
коридорами
безсоння,
коли ти йдеш
протяжними годинами
до світанку,
зустрічаючи на шляху
уривки
не сказаних фраз,
ворох бездітних
думок,
накопичені образи,
а ти все йдеш
і йдеш,
а світанок
усе ніяк
не приходить
на допомогу.
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…