О, збурення
твоїх ночей
в утробі сонця
моїх
сподіванок
примарних.
Мій
ілюзорний
абрисами
вірш
сплива,
як безпритульний
Рим,
як Колізей
зруйнованих
уламків
слів,
без рис весни
за чередами
безпробудних
зим,
коли істерики
вітрів
невгавні,
де, щойно
сон навіє щось
мені,
то радше ті міста,
країни,
котрих і поготів
нема,
і лиш роки в убранстві
предивнім
проникні крізь
мене,
і твій букет,
що трунками суцвіть
без тебе – літ
і літ – лишень гірчить.
Переклад українською: Петро Саворона
Тепле повідомлення від друга Олександра Коротка — відомого скрипаля з Ізраїлю Олександра Поволоцкого, який поділився…
Олександра Герман Петрановська, режисер Одеського академічного театру ляльок, поділилася своїми враженнями від розмови Максима Ходака…
Відгук Дмитра Дроздовського на виконання поеми Олександра Коротка «Стус» видатною українською акторкою Адою Роговцевою. "Олександре…
Відгук читача, адвоката Євгена Полунова на прочитання поеми Олександра Коротка «Стус» видатною українською акторкою Адою…
Видатна українська акторка театру і кіно Ада Роговцева прочитала наративну поему Олександра Коротка «Стус» в…