* * *
Як дві погашені зорі,
твої зіниці на тлі неба,
то це, мій друже, півбіди,
а де біда, тобі не треба.
Над прірвою лиш сон і дух
бесстрашно линуть –
плоть не давить,
та хто у голос скаже це,
допоки тлінне нами
править.
Переклад Ольги Ільчук.
* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…
*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …
*** Однокімнатні ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші діти, і світанки посивіли. Наші…
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…