* * *

Як дві погашені зорі,

твої зіниці на тлі неба,

то це, мій друже, півбіди,

а де біда, тобі не треба.

Над прірвою лиш сон і дух

бесстрашно линуть –

плоть не давить,

та хто у голос скаже це,

допоки тлінне нами

править.

Переклад Ольги Ільчук.

admin

Share
Published by
admin

Recent Posts

“На одну зиму менше…”

* * * На одну зиму менше. На одну війну більше. Поминальна  чекає весна. І…

4 дні ago

Еллада

Острівних днів загублені адреси і океани снів глибокі, як непритомність розіп'ятого похапцем бузку. Йде Війна…

1 тиждень ago

ЛІБРЕТО

Живіть у будинкахвеликих літерв портах і бухтахочей коханих,ходітьна виставитиші,адже помахвій –це в театрі життяпремʼєра. Переклад…

2 тижні ago

“Хочеться крикнути…”

*** Хочеться крикнути з відчаю на все горло, щосили в бік далекого й близького Заходу:…

3 тижні ago

“Як можеш ти співати ці слова…”

*** Як можеш ти співатиці слована піку слави,невже не бачиш ти,що в них розстріляновсі наші…

3 тижні ago

“Туманів тривожна печаль…”

Читає автор, переклад Ольги Ільчук.

4 тижні ago