* * *

Як дві погашені зорі,

твої зіниці на тлі неба,

то це, мій друже, півбіди,

а де біда, тобі не треба.

Над прірвою лиш сон і дух

бесстрашно линуть –

плоть не давить,

та хто у голос скаже це,

допоки тлінне нами

править.

Переклад Ольги Ільчук.

admin

Recent Posts

“Сухотною була зима…”

* * *   Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…

1 тиждень ago

Північ

1 тиждень ago

“Проповіді осінніх дощів нервові…”

* * * Проповіді осінніх дощів- нервові, немов спалахи гніву - блискавки на обличчі неба.…

1 місяць ago