* * *
Як дві погашені зорі,
твої зіниці на тлі неба,
то це, мій друже, півбіди,
а де біда, тобі не треба.
Над прірвою лиш сон і дух
бесстрашно линуть –
плоть не давить,
та хто у голос скаже це,
допоки тлінне нами
править.
Переклад Ольги Ільчук.
* * * Туманів тривoжна печаль ховає від злих сторонніх очей наших облич воскових музей. …
Вчора редактор, літературознавець Дмитро Дроздовський отримав чудову новину про публікацію його наукової статті, що присвячена…