* * *

Як дві погашені зорі,

твої зіниці на тлі неба,

то це, мій друже, півбіди,

а де біда, тобі не треба.

Над прірвою лиш сон і дух

бесстрашно линуть –

плоть не давить,

та хто у голос скаже це,

допоки тлінне нами

править.

Переклад Ольги Ільчук.

admin

Recent Posts

“Однокімнатні ночі…”

*** Однокімнатні  ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші  діти, і світанки посивіли. Наші…

2 дні ago

“Смертельно-блідий місяць…”

* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…

6 днів ago

“Небо життя…”

* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і…

6 днів ago

“В житті є такі ночі…”

*** В житті є такі ночі з довгими  безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш  протяжними…

2 тижні ago

“Зніміть з неба декорацію сонця…”

*** Зніміть з неба декорацію  сонця над нашою  війною. Розкрийте  вени нічних сирен, тривогою виснажених.…

2 тижні ago

“Непогода життя…”

* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу.   А…

2 місяці ago