Чи можна пізнати себе до таких глибин, куди навіть не проникає світло пізнання Добра і Зла. Думаю, що ми навіть не усвідомлюємо, наскільки це складно, але художнику, малюючи свій портрет на підсвідомому рівні, коли твоєю рукою водить Творець, а ти про це навіть не здогадуєшся, напевно, це можливо. Ти молодець, ти зробив цю спробу, і тобі вдалося розповісти не тільки нам про себе, а й собі про самого себе. І ти безумовно відкрив, або вірніше прочинив таємниці своєї душі. І це на кшталт Таємниці Сповіді. Так у художника відкривається друге, а може бути і третє дихання, і він робить неймовірний стрибок у своїй творчості. Сьогодні ми свідки цього дива пізнання і перевтілення.
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…