“Допоки пишномовить ніч…”

Допоки
пишномовить
ніч,
сутнісне
мирно
тане,
розчиняється,

зникає
у безхмарному
повітрі
життєдайного
небуття.
На вершині
повні горить,
не згасає зірка
твоїх мерехтливих
від щастя
сліз.

Переклад Інни Дукерт.

admin

Recent Posts

Доктор Гільсдорф про поему Олександра Коротка «СТУС»

Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…

5 днів ago

“СТУС”

[/audio]

7 днів ago

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

3 тижні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

4 тижні ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

1 місяць ago