Допоки
пишномовить
ніч,
сутнісне
мирно
тане,
розчиняється,
зникає
у безхмарному
повітрі
життєдайного
небуття.
На вершині
повні горить,
не згасає зірка
твоїх мерехтливих
від щастя
сліз.
Переклад Інни Дукерт.
* * * Так і хочеться сказати пам’яті: не так усе це було в дитинстві,…
* * * У кожної країни є свій час і своя місія, і в кожного…
Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…
* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…
* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…