“Місто останнє, останньої зорі…”
***
Місто
останнє,
останньої зорі.
Канікули радості.
Роки сумнівів,
роки мовчання.
Ти ніччю
прочитаною
жебрачиш спасіння,
як милостиню,
тремтячими століттями
поранених вулиць,
що йдуть по сліду
таємничих істин
голосу Батьківщини –
підкови надії,
що живе на схилах
нестримного жалю
безмовної сльози.
Recent Posts
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка Коли ми вперше звернулися до ChatGPT із…
3 дні ago
“Час став комом у горлі…”
*** Час став комом у горлі — вежею, хмарочосом, що зростає й проростає крізь непрожите…
3 дні ago
Технології читають між рядків: ChatGPT проаналізував новий вірш Олександра Коротка
Сучасні інструменти відкривають нові горизонти для діалогу з поезією. Ми вирішили поставити експеримент — і…
6 днів ago
“Пройшли поминальні дні…”
*** Пройшли поминальні дні травневих дощів — сльози земних, і прах загиблих на війні небожителів.…
6 днів ago