***
Місто
останнє,
останньої зорі.
Канікули радості.
Роки сумнівів,
роки мовчання.
Ти ніччю
прочитаною
жебрачиш спасіння,
як милостиню,
тремтячими століттями
поранених вулиць,
що йдуть по сліду
таємничих істин
голосу Батьківщини –
підкови надії,
що живе на схилах
нестримного жалю
безмовної сльози.
*** За барвистою ширмою літа солнце згасає, мов мрія розмита і спалахи пам’яті згадують сни,…
*** Безсоння кохання, війни безсоння. Багато страждальний дзвін нічних сердець, де так бездомне і безцінне…
*** Батьківщина кохання на острові серця, омита океаном спогадів. І котяться хвилі днів від горизонту…
Відгук штучного інтелекта на новий вірш О. Коротка Посилання на вірш “Давай поділимо навпіл…” Цей…