***
Місто
останнє,
останньої зорі.
Канікули радості.
Роки сумнівів,
роки мовчання.
Ти ніччю
прочитаною
жебрачиш спасіння,
як милостиню,
тремтячими століттями
поранених вулиць,
що йдуть по сліду
таємничих істин
голосу Батьківщини –
підкови надії,
що живе на схилах
нестримного жалю
безмовної сльози.
*** Хочеться крикнути з відчаю на все горло, щосили в бік далекого й близького Заходу:…
*** Як можеш ти співатиці слована піку слави,невже не бачиш ти,що в них розстріляновсі наші…
* * * Туманів тривoжна печаль ховає від злих сторонніх очей наших облич воскових музей. …