Пам’яті поета Володимира Гоцуленка (13.07.1943 — 23.03.2015)
Володя був невільний. Таке чути про неабиякого поета прикро і боляче насамперед для його близьких і шанувальників, а їх було й залишається чимало. І винувата у цій несвободі його безмежна доброта. На ньому трималося все: сім’я, родичі, друзі, і не тільки вони, а всі, хто зустрічався на його життєвому шляху. Такою він був людиною.
Часом буває достатньо одного рядка, щоб зрозуміти масштаб обдарування поета. Початок вірша, присвяченого Пушкіну: «На рівні небес, а можливо, і вище…» — явне тому підтвердження. Видано чимало його книг, і, я певен, вони ще повертатимуться до нас і даруватимуть радість причетності до дивовижного поета й людини. Дуже рідко можна поставити знак рівності між обдаруванням поета та його особистістю. Але це саме той випадок.
Ми з Володею дружили майже три десятиліття. Моя перша поетична збірка «Вікно» вийшла 1989 року у київському видавництві «Молодь», головним редактором якої тоді був Володя, він же її і редагував. Сьогодні моя пам’ять говорить про Володю в минулому часі, а душа говорить з його душею — у теперішньому, і приходить розуміння сенсу життя та його продовження.
Тепле повідомлення від друга Олександра Коротка — відомого скрипаля з Ізраїлю Олександра Поволоцкого, який поділився…
Олександра Герман Петрановська, режисер Одеського академічного театру ляльок, поділилася своїми враженнями від розмови Максима Ходака…
Відгук Дмитра Дроздовського на виконання поеми Олександра Коротка «Стус» видатною українською акторкою Адою Роговцевою. "Олександре…
Відгук читача, адвоката Євгена Полунова на прочитання поеми Олександра Коротка «Стус» видатною українською акторкою Адою…
Видатна українська акторка театру і кіно Ада Роговцева прочитала наративну поему Олександра Коротка «Стус» в…