Хіларі Ширз переклала англійською ще три поеми Олександра Коротка — «Венеція», «Париж», «Кохана сонцем». До цього вона переклала значну кількість віршів і поему «Зорі назустріч». Хіларі має сильний характер, працездатність і вмінням слухати й чути. Дивним чином поет і перекладачка збіглися також і енергетично. Їхня тісна співпраця полягає в постійному обговоренні тонкощів авторського задуму, поетичних прийомів, засобів вираження, і це при тому, що вони ніколи не бачилися. Намічена зустріч не відбулася через пандемію. Теплі стосунки виникли на основі взаємної поваги: Хіларі Ширз — до таланту й професіоналізму поета, Олександра Коротка — до таланту й професіоналізму поета і перекладачки. І ще одна людина бере участь у всіх проєктах з перекладу — це Дмитро Дроздовський — письменник, літературознавець, тонкий знавець сучасної літератури. Нещодавно він написав Коротку: «Хілорі рада Вашими словами, що ми співпрацюємо як одна команда, — їй це дуже імпонує, саме така командна робота». На своїй сторінці у фейсбуці Олександр Коротко опублікував мініесей, написаний як подяка за переклади, позитив у відносинах, розуміння його поезії. Життєдайна сила зустрічі без зустрічей на дні, на місяці, на роки, як відокремлена субстанція натхнення, як кульова блискавка енергії, яка не вбиває, а оживляє, яка перетворює твою мову на мову світового панування розуміння, виникає в тому великому й багатолюдному просторі самотності, коли час не зупиняється, не біжить, а наближає співавторство поета і поета-перекладача. Але щоб це почалося і розвивалося, потрібна особистість, яка візьме ці два оголених проводи і з’єднає, не боячись згоріти у вогні різних, але таких близьких за духом потенціалів. Про кого це я? Звичайно, про Дмитра Дроздовського — ДД, про Хіларі Ширз — ХШ і про себе. Хочу висловити величезну подяку Хіларі Ширз за численні переклади моєї поезії й особливо за останню роботу — блискучий переклад трьох поем «Париж», «Венеція» і «Кохана сонцем», а також Дмитру Дроздовському за неоціненну участь в цьому проєкті. На Головній сторінці сайта — по одному розділу з поем «Париж» і «Венеція».