***
Ніч ніжними руками торкається твоїх повік, і ти
прозріваєш тишею забутої пам’яті, що живе
в тіні несотворенної вічності. Короткозорі дні
зазирають у втомлені від захвату зіниці й крутять
документальну стрічку переляканих подій
у пустій залі уяви.
Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…
Прекрасний відгук — дуже точний, по-філософськи глибокий. Ваша поява в літературі збігається з часом великих…
Пишучи про поему «Стус», звісно ж, можна було б багато чого сказати про насиченість тексту…
*** Місто безумства і натхнення, що зневажає смерть. Де день — це вічність, а ніч…
Втеча сонця з поля бою - ось така любов війни. Небо байдужістю мовчання каліграфією дощів…