Categories: Етюди
Ніч ніжними руками торкається твоїх повік, і ти
***
Ніч ніжними руками торкається твоїх повік, і ти
прозріваєш тишею забутої пам’яті, що живе
в тіні несотворенної вічності. Короткозорі дні
зазирають у втомлені від захвату зіниці й крутять
документальну стрічку переляканих подій
у пустій залі уяви.
Recent Posts
ChatGPT про новий вірш Олександра Коротка “Давай поділимо навпіл…”
Відгук штучного інтелекта на новий вірш О. Коротка Посилання на вірш “Давай поділимо навпіл…” Цей…
2 дні ago
“Давай поділимо навпіл…”
* * * Давай поділимо навпіл вид з відкритого вікна, весь мотлох спогадів старих, і…
2 дні ago
“Край неба, поля край…”
*** Край неба, поля край, діти, співайте — та знайте: на землі тільки Батьківщина —…
2 дні ago
Новий аналіз вірша Олександра Коротка за допомогою ChatGPT
Продовжуємо ділитися аналітичними нотатками штучного інтелекту ChatGPT, який допомагає глибше розглядати смислові шари поезії Олександра…
1 тиждень ago
“Крапля земної роси…”
*** Крапля земної роси нагадує безтілесну мить, немов беззахисне немовля у хвилини потрясінь, чиє его…
1 тиждень ago